Великі проблеми маленьких людей: чи має право на існування діагноз "дитяча депресія"

01 липня 2022 0
Олександра Іоффе
Текст для відповідальних батьків. Чому варто приділяти дітям більше уваги та як дитячі смуток і бентега штовхають малечу до насилля та суїциду.

Дитяча депресія давно доведений факт про який на жаль добре відомо лише серед прихильників концепції свідомого батьківства. І якщо з дорослою версією цього розладу/ захворювання все більш-менш зрозуміло, то достеменно встановити що саме непокоїть дитину набагато важче. Найголовніша проблема дитячої депресії – діти не можуть повноцінно пояснити, що їм погано та не можуть до кінця розібратися, що з ними коється. Тому родина, яка стикається з проблемою потрапляє ніби у замкнене коло: дитина змінює свою поведінку та звички - батьки не розуміють по починають перевиховувати – дитина ще більше замикається у собі та погіршує свою поведінку – прояви депресії посилюються.

Тож з огляду на це наголосимо , що звертати увагу потрібно на найменші зміни у поведінці своєї дитини. Перепади настрою, порушення сну, замкнутість можуть бути першими сигналами великої проблеми, яка без перебільшень може зламати майбутньому дорослому життя або стати причиною самогубства.

Дитяча депресія. Чому це відбувається

Варто розуміти, що депресія це не поганий настрій, а справжня та досить підступна хвороба. І виникнути вона може в будь-якому віці. Не можна сказати, що хтось більше уражений за інших, але діти – у зоні ризику. Особиво в сучасних умовах війни. Хронічні захворювання, раніше перенесені операції, проблеми у школі чи непорозуміння з батьками,вимушена розлука з батьком/матір’ю,  – усе це може сходинками, які зрештою призведуть до хвороби. Так, потрібно чітко усвідомити: депресія – це не просто поганий настрій чи примхи, це хвороба. Тому так важливо встигнути вчасно зреагувати та всіма можливими способами допомогтидитині подолати ментальну хворобу.

 

Дитяча депресія. Як виявити

Батькам варто звернути увагу на те, як дитина проявляє себе в буденних справах: як розмовляє з батьками та друзями, чи не погіршився у неї апетит, чи цікаво контактувати з однолітками.

Придивіться уважно до своєї дитини – чи не помічаєте ви чогось незвичайного в її поведінці? Можливо, швидкі зміни настрою, агресивність, замкнутість чи різке зниження успішності в школі, неуважність на додаткових заняттях. Якщо це явище короткострокове та рідке, не треба бити на сполох та тягнути дитину до психолога. А от у випадку затяжних проблем та погіршення благополуччя дитини відвідати спеціалиста все таки доведеться.

“Якщо ви протягом тривалого часу помічаєте зміни в поведінці дитини, варто поговорити з нею та дізнатися, що трапилося. Два місяці – це той показовий термін, протягом якого вам треба дізнатися, що непокоїть дитину та що трапилося з нею. Після цього – допомагайте”, – зазначила в одному зі своїх інтервю український дитячий психолог Юлія Підкова.

Домашній затишок та розуміння батьків – ключ до серця дитини. Якщо ж вдома постійні сварки та дорікання, депресія не за горами – дитяча психіка просто не витримає таких напружень. В Україні вже були зареєстровані непоодинокі випадки дитячих самогубств через проблеми в сім’ї.

Як допомогти дитині з депресією

Іноді, щоб виявити причину депресії у дитини достатньо буде лише дружньої розмови. Проте у більшості випадків допомогти зможе лише професійний емпатійний та тактовний психолог.

Але перші кроки все одно за вами. Насамперед поговоріть з дитиною та розпитайте про справи в школі чи садочку, дізнайтеся, з ким вона спілкується і чи спілкується взагалі. Ваша розмова має бути невимушеною, легкою та щирою. У такий час варто передусім бути другом для своєї дитини.

І хоча нині практика лікування дитячих ментальних розладів потроху дестигматизується та просувається в бік ранньої психотерапії та фармакологічної підтримки батьки все ж таки мають чітко усвідомити, що вся відповідальність за своїх дітей лежить саме на них. Тому варто серйозно ставитися до скарг дитини й прохань про допомогу. Від душевних травм та переживань діти, як і дорослі, не застраховані. Думати, що дитина не здатна переживати та відчувати “по-дорослому” – заздалегідь програшна позиція, яка може вартувати вам життя та благополуччя нащадка.

Поради батькам від дитячого психолога

Завжди розмовляйте зі своєю дитиною. Такі розмови зможуть не лише зблизити вас, а й допоможуть виявити проблеми на ранніх стадіях.

Не говоріть “Я зайнятий!”. Дитина має відчувати батьківську допомогу та підтримку. Якщо ви кілька разів відштовхнете сина чи доньку різкими словами, ви ризикуєте втратити їхню довіру назавжди.

Не ставте занадто високих вимог для дитини. Пам’ятайте, що у дитини теж є власні почуття та думки.

Поважайте почуття та емоції дитини. Якщо дитина радіє – радійте разом з нею, якщо сумує – заспокойте її. Допоможіть їй розвивати почуття емпатії та в жодному разі не пригнічуйте дитину.

Намагайтеся стати для дитини другом. Запитайте, що цікавить дитину та підтримуйте коло її інтересів.

Жодних грубощів! Пам’ятайте, що дитина росте, формується і їй іноді важко стримати себе. Допоможіть дитині навчитися контролювати свої емоції власним прикладом.

Проводьте разом час. Відвідуйте виставки, музеї, їздьте на природу, дивіться разом фільми та подорожуйте. Це гарна можливість пізнати один одного та зблизитися.

Допоможіть дитині позбутися негативних емоцій. Малюйте з дитиною, ліпіть фігурки з пластиліну, рвіть папір та слухайте заспокійливу музику. Також дієвим способом боротьби з переживаннями є малювання піском. Дитина заспокоюється, а також формує творчі здібності.

Думки про суїцид, деструктивна поведінка, аутоагресія та саморуйнівна діяльність, алкогольна й наркотична залежність, втечі з дому та потяг до криміналу – це лише невелика частина того, до чого може призвести вчасно не розпізнана та не вилікувана дитяча депресія. Тож не варто закривати очі на дитячі проблеми, які досить скоро можуть перетворитися на велику катастрофу для усієї родини. Якщо вам дійсно важливі щастя та здоров’я наших дітей, не відвертайтеся від них, коли ви їм необхідні.