"Ви з глузду з'їхали, рібята?": чому мер Полтави образився на журналістів за статті

29 квітня 2022 0
Війна війною, а битви за свободу слова у Полтаві за розкладом. Протягом усіх каденцій Олександра Мамая на посаді міського голови Полтави журналістам доводилося виборювати своє професійне право на доступ до суспільно-важливої інформації.

Фото - із телеграм-сторінки Олександра Мамая


Повномасштабна війна не змінила ставлення мера Полтави до роботи журналістів. 


Ставлення до медійників у мера таке ж, як і до всіх, хто наважується його критикувати – зневажливе "де ти працюєш?", "що ти у житті зробив?", "такого ЗМІ не існує!". А з початку повномасштабної війни у Олександра Мамая з'явилася нова фішка – скаржитися на тих, хто ставить йому незручні запитання, до СБУ. І журналісти, судячи з останніх подій у місті, не виключення. 


Пишеш про мера – пройди перевірку у СБУ


У квітні на сайті інтернет видання "Полтавщина" вийшла стаття про обшуки у мера Полтави. Редакція, посилаючись на власні неназвані джерела, повідомила, що кримінальне провадження, в рамках якого відбулися обшуки, стосується корупційних діянь керівництва міста та може стосуватися розкрадання гуманітарної допомоги


А вже за тиждень "Полтавщина" повідомила, що припущення про обшуки через розкрадання гуманітарки не є вірними і опублікували іншу версію – розслідування стосується «мертвих душ», які офіційно працювали в «Інституті розвитку міста», а фактично, як заявили журналісти, працювали прибиральницями будинків Мамая. 


Ще один матеріал, який викликав обурення Мамая – публікація "Полтавщини" про те, що СБУ у Полтавській області під процесуальним керівництвом прокуратури провели обшуки у голови фракції «За Майбутнє» у Полтавській обласній раді Вячеслава Стеценка та у підприємця Володимира Сергієнка. Останній через компанію-посередника продавав м’ясну продукцію до продовольчого резерву міста.


Реагуючи на напади міського голови, офіційно на своєму сайті редакція опублікувала колективну заяву, в якій зазначила, Олександр Мамай вчергове повідомив, що такого сайту як «Полтавщина» не існує, адже він ніде не зареєстрований, тому на нього не можна подати до суду (інакше нас би вже закрили з десяток разів — Авт.).


– Олександр Мамай заявив, що вважає журналіста Яна Пругла — «підбурювачем». Тому стосовно цих статей за його авторством міський голова звертатиметься до СБУ та до Нацполіції. Особисто ми нікого не звинувачували, бо не маємо таких функцій. Але просто проігнорувати інформацію про обшуки ми не змогли, бо це наша журналістська робота — реагувати навіть на неофіційну інформацію про обшуки у чиновників. Якщо ми будемо мовчати у таких випадках, то нам потрібно розходитись і робити щось інше, – йдеться у заяві "Полтавщини".


Більше того, мер влаштовував публічне інформаційне цькування журналістів, заявивши, що видання офіційно не зареєстровані. Під "роздачу" потрапив представник "Полтавщини" Микола Лисогор. Мамай вимагав пояснити перед всіма членами виконкому Полтавської міської ради та медіями, де офіційно працює журналіст. 


"Сайт "Полтавщина" опублікував статтю про те, що в міського голови проводили обшуки, які за даними невідомих джерел стосувалися гуманітарних справ. Обшуки дійсно проводилися, але без жодного рішення суду" – пояснював Мамай. 


А також міський голова продемонстрував роздруківку статті "Полтавщини" про обшуки у "бухгалтера Мамая" та вимагав у журналістів пояснення "що це таке?".


"Стаття повна провокація. Навіщо таке писати у воєнний час? Ви з глузду з'їхали, рібята? Сайт не зареєстровано, податки ніхто не платить. Ви повинні подати податки у міський бюджет. Скільки ви заплатили? Нуль. Продаєтеся за 30 срібняків?", – звертався публічно на засіданні виконкому 28 квітня мер Полтави до Миколи Лисогора, журналіста "Полтавщина". 


А розмірковуючи далі про ставлення журналістів та опозиційних депутатів до себе, Мамай вдався до алегорій, використавши порівняння про вовків і собак. 


"Ви знаєте, у природі вовків менше, ніж собак. Я не боюся жити поруч з собаками, я вже звик. Іноді й у ліжко з собаками лягаю. Але єдине, чого боюся у житті – це прокинутися з блохами", – сказав Мамай. 


Залишається здогадуватися, хто вовк, а хто – собаки. 


Показово, ніхто з членів виконкому Полтавської міської ради не заперечив Мамаю та не став на захист журналістів.


Реакція полтавської медіаспільноти


Звинувачення Мамаєм журналістів "Полтавщини"  у̶ ̶с̶п̶р̶о̶б̶і̶ ̶р̶о̶з̶і̶б̶р̶а̶т̶и̶с̶я̶ ̶в̶ ̶й̶м̶о̶в̶і̶р̶н̶и̶х̶ ̶к̶о̶р̶у̶п̶ц̶і̶й̶н̶и̶х̶ ̶с̶х̶е̶м̶а̶х̶

"підбурюванні" викликало миттєву реакцію журналістів. 

Зокрема, журналістка-розслідувачка Анастасія Мацько, яка пише для "Полтавської хвилі" та "Полтавської Думки", публічно виступила із критикою дій мера на підтримку колег з "Полтавщини" та свободи слова у місті загалом. 


"Мер Мамай анонсував звіт. Але ні слова про свою роботу, натомість півгодини – про інтернет-видання "Полтавщина". Вочевидь, Олександр Федорович настільки пройнявся диктаторською ідеологією росії, у якій, на хвилинку, його брат живе, а донька заробляє, що вирішив погрожувати журналістам СБУ. Схему уже відпрацював на Вадиму Ямшикову (Мамай написав на депутата міськради заяву в СБУ через те, що той вимагав звіт за виконання програми допомоги українським захисникам. Депутата Ямщикова, як він розповів, викликали співробітники СБУ, він давав пояснення, деталей, чи порушена справа за скаргами мера, станом на день підготовки цієї публікації, немає – прим.авт), – написала Анастасія Мацько. 


Також журналістка написала, що на її думку, мер відверто користується воєнним станом та використовує правоохоронні органи як механізм залякування та тиску. Решта журналістів висловили свою підтримку Мацько у коментарях під її дописом. 


Що каже юрист


– Інтернет-видання в нас не реєструються і вітчизняне законодавство їх, можна сказати, "не бачить". Але журналісти самі по собі володіють набором прав і обов'язків. Журналіст може одночасно представляти кілька ЗМІ або бути фрілансером. Тому на взаємодію посадовця із будь-яким журналістом статус його видання може впливати лише опосередковано. Швидше вже тоді, коли вийде готовий журналістський матеріал, – пояснює Роман Головенко, юрист ІМІ. 


Тож чи існують онлайн медіа?


Разом з тим, варто пам'ятати хто такий журналіст та враховувати сучасні тенденції, коли все більше ЗМІ працюють в онлайні.

Журналіст – це людина, яка займається журналістською діяльністю, тобто збирає інформацію з метою обробки та оприлюднення. А тому доцільно більше уваги треба приділяти ознакам самої журналістської діяльності (постійної), а не формальним ознакам статусу журналісту. 


Так, в Україні Інтернет не має окремого правового регулювання (спеціального закону). Та поширення інформації  регулюється загальними правовими актами, серед яких можна виділити відповідні норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про телекомунікації», «Про авторське право і суміжні права», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в України, «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації».


Наостанок – "цікаве" спостереження з Полтави. Якщо треба опублікувати рекламний матеріал, сайт "Полтавщина" для міської влади існує. Якщо видання публікує незручні викривальні для влади статті – відразу припиняє "існувати" як ЗМІ. Погортавши рубрики на сайті  "Полтавщина", прослідковується факт: для міської влади ЗМІ існують тоді, коли владі це вигідно.