Університетська гірка - місце, де розпочався Харків
Це улюблене місце для прогулянок харків'ян. Тут стояла Харківська фортеця, розташований будинок Харківського намісника, а потім і генерал-губернатора, відчинив двері для перших студентів Харківського університету. Університетська гірка – це місце, де почалася історія нашого міста. Це серце Харкова. MyKharkov.info пропонує познайомитися з історією одного із найстаріших районів міста.
Притулок перших переселенців
Піднесена місцевість, яри та круті схили, близькість річок. Не дивно, що переселенці, які прийшли сюди в середині 17 століття, обрали для свого проживання територію, яка через півтора століття отримає назву Університетська гірка. Через кілька років тут звели перший дерев'яний острог.
Опис Харківської фортеці другої половини 18 століття залишив у своїх дорожніх нотатках мандрівник, академік Петербурзької академії наук Василь Зуєв. Вчений побував у нашому місті у 1781-му році, більш як через сторіччя після заснування Харкова. Відповідно до опису, влаштовану на гірці фортецю, оточував вал. З боку річок Нетечі та Лопані додатковим захистом служив крутий яр. З іншого боку, де були слободи, кріпосний вал був піднятий і мав ворота.
Як губернаторський палац перетворився на студентські аудиторії
З Університетською гіркою пов'язана ще одна дуже важлива подія в історії Харкова, яка дала потужний імпульс розвитку міста — відкриття Харківського імператорського університету. Понад сторіччя в будинках на Університетській вулиці розташовувалися навчальні аудиторії та проходили заняття.
У далекому 1804 році, коли Василь Каразін докладав титанічних зусиль для створення університету, місто не мало вільних будівель, та й можливість побудувати університетські корпуси також була відсутня. Тому свою роботу університет розпочав у стінах просторого будинку генерал-губернатора, збудованого ще у 1767–1776 роках (сьогодні корпус Української інженерно-педагогічної академії).
Передбачалося, що будівля стане тимчасовим притулком для студентів та викладачів. Але немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. У будинку генерал-губернатора провели внутрішнє перепланування та головний корпус Харківського університету розміщувався у цих стінах 158 років.
Два сторіччя тому
У 19 столітті Університетська гірка або, як її тоді називали, Університетський бульвар фактично була закрита для городян. Цей район міста займала садиба Харківського університету, оточена чавунною огорожею на стовпах із тесаного каменю.
З північного боку огорожі розташовувалися ворота, які, як зазначають сучасники, залишалися майже завжди закритими. Вдень для проходу пішоходів у воротах вартовий відчиняв спеціальні двері. Інший вхід знаходився із західного боку і вів до дерев'яних сходів якими можна було спуститися до нинішньої Сергіївської площі.
Морозними зимами на Університетській гірці влаштовували високу крижану гору для катання на санях. Простір гори очищали від снігу та заливали водою. З боків цього крижаного спуску, для зручності тих, хто піднімається, зводили спеціальні сходинки. Крижана гора призначалася студентам Університету, але нерідко тут організовували і загальноміські зимові гуляння.
Ще більше про Університетську гірку можна дізнатись зі статті від Мій Харків. Вона містить безліч цікавих відомостей про цей район, і буде цікавою як харків'янам, так і гостям міста.