Як працюють полтавські медіа без американської грантової допомоги

Сьогодні, 12:50 0

Полтавська представниця ІМІ зібрала у блозі думки місцевих медійників про те, як вони працюють без американської допомоги. Фото з сайту www.nta.ua



Пошуки нових можливостей, щоб продовжувати повноцінно працювати, – одна із реальностей роботи в умовах повномасштабної війни полтавських медіа.  Редакції створюють спільноти або ж вдаються до економії. Про те, як видання працюють третій місяць без американської допомоги, яку у січні зупинив президент США Дональд Трамп, поговорили з медійникам і медійницями полтавських онлайн-видань.


Через припинення фінансування програм USAID в усьому світі українські медіа також частково або повністю втратили фінансування і можливість продовжувати свою діяльність. Зіштовхнулися з кризою й полтавські медіа. За дослідженням ІМІ, проведеного у лютому 2025 року, 59,2% медійників вважають, що зупинення програм підтримки медіа від США може мати катастрофічні наслідки й призведе до закриття або суттєвого скорочення роботи багатьох незалежних медіа. Ця цифра відображає кризову залежність українських незалежних медіа від міжнародної фінансової підтримки, особливо з боку США, і відсутність ефективних альтернативних механізмів фінансування в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну. 


“Полтавська хвиля” і “Сіль медіа”:коштів бракує навіть на базові потреби 


Головний редактор видань “Полтавська хвиля” і “Сіль медіа” Віталій Улибін ділиться, що ситуація загалом не дуже обнадійлива. 

“Наразі ми бачимо скорочення грантових проєктів не тільки за американськими, але й за європейськими проєктами. Конкуренція бере своє. Ба більше, бачимо тенденцію до переорієнтування європейських донорів на внутрішній ринок — перевагу дедалі більше віддають саме проєктам в ЄС, більш менш ще працюють з глобальним Півднем. Тож, дуже складно зараз знайти донорів під наші проєкти”, – говорить медійник.

Через призупинення фінансування всіх програм США в Україні онлайн-медіа “Полтавська хвиля” запустило спільноту “Схвильовані”, де можна підтримати роботу редакції щомісячною підпискою. Членам підписки пропонували доступ до закритого телеграм-каналу; закриті події; можливість обирати й пропонувати теми для матеріалів; бекстейджі зі знімань; ранній доступ до ексклюзивних публікацій; розіграші квитків на концерти. 


"Полтавська хвиля" запустила спільноту, щоб підтримати редакцію. Скриншот - з сайту "Полтавської хвилі"


“Спільнота стоїть на місці. Обʼєктивно у нас немає ресурсу активно займатись розвитком, бо бракує рук. Треба або відривати когось від контенту і втратити в якості - і і тоді ми будемо не цікаві читачам - або шукати гроші на меджера/ку спільноти. Поки це “дохлий номер”, бо коштів бракує навіть на базові потреби редакції”, – розповідає Віталій Улибін. 

Також редакція запустила на сайті кнопку “Подякуй автору” - читачі можуть надіслати “чайові” персонально журналісту. 


На сайті "Полтавської хвилі" читачі можуть подякувати автору чи авторам статті, надіславши "чайові". Скриншот з сайту "Полтавська хвиля"


У редакції створили повноцінний фінвідділ. “Почали активно працювати з фандрайзингом і продажем реклами, але не можу сказати, що ми вже можемо похвалитись значними результатами. Тому поки що позитивних і оптимістичних прогнозів немає, але продовжуємо працювати і віримо у краще”, – говорить Улибін. 


Головний редактор "Полтавської хвилі" Віталій Улибін поділився, що редакція створила фінансовий відділ, щоб залучати більше реклами. Фото з фейсбук-сторінки Віталія Улибіна


22 квітня офіс “Полтавської хвилі” постраждав від російського ракетного удару по місту. Ударна хвиля пошкодила стелю будівлі, деформувала освітлення та частково зруйнувала внутрішні конструкції. Ніхто з працівників під час обстрілу не постраждав. Однак тепер редакція потребує коштів не лише для роботи, а на відновлення офісу. Підтримати незалежне полтавське видання донатом або підпискою можна тут.

“Монетизація і нові рекламні продукти допомогли вийти з фінансової кризи”


Головна редакторка сайту “Зміст” Анастасія Чайковська розповіла полтавській представниці ІМІ, що втрата фінансування не збила очолюване нею медіа з ніг. 

“Ми оперативно зреагували у січні й мобілізували усі зусилля у посилення монетизації нашого медіа. Зберегли існування краудфандингової платформи, безкоштовно підтримуємо громадські ініцітиви, як і раніше. З огляду на це, ми не запускали донати у читачів, адже є важливіші проєкти”.

Редакторка поділилася, монетизація і нові рекламні продукти допомогли вийти з фінансової кризи. 

“Зараз працюємо над урізноманітненням джерел фінансування, створили відділ партнерств, кілька нових проєктів. У перспективі розглядаємо створення спільноти, але вона точно буде особливою”, - говорить Анастасія Чайковська. 


Що з друкованими виданнями


Головна редакторка сайту і газети “Вісті Плюс” Юлія Шабля говорить, що допоки ситуація критична. На сайті запустили кнопку “Підтримати редакцію”. Єдиним виходом з неї є пошук грантів із країн Європи і збільшення доходів від тиражу газети.


Газета "Вісті Плюс" запустила кнопку "Підтримати редакцію". Скриншот з сайту "Вісті Плюс"


Водночас уточнює, що збільшити тиражі практично неможливо через жахливе доставлення видання Укрпоштою. Наразі називає основною проблемою забезпечення друку газети і брак коштів на зарплати.  “Нам дуже потрібні гроші на поліграфію. Як роздержавлена редакція у нас немає інвестора, який би взяв ці витрати на себе. Ми змушені були перейти вихід газети двічі на місяць, тоді як раніше газета виходила друком чотири рази на місяць. Але і так не вигрібаємо. Отакі справи”, – говорить Юлія Шабля. 


Головна редакторка "Вісті Плюс" робила ставку на збільшення продажів тиражу газети, але план не вдалося здійснити, ділиться, через неналежну роботу з доставки Укрпоштою. Фото з Фейсбук-сторінки Юлії Шаблі


Головна редакторка видання “Полтавська думка” Діана Страшко говорить, що їхня редакція не мала американської підтримки, але вони залучили грантові кошти від європейців, щоб оплатити заробітні плати колективу за кілька місяців. Також, додала головредка, редакція залучає кошти від продажу друкованої версії видання і реклами, якої, зазначає, небагато. 

“У березні ми виграли стипендію Лабораторії журналістики суспільного інтересу за фінансової підтримки німецького фонду ECPMF і МЗС Німеччини на зарплати на чотири місяці. Також отримали кошти від ІМІ на закупівлю енергообладнання. Тож, ми маємо можливості працювати і створювати якісні тексти. Втім наразі відчуваємо брак робочої сили, тому саме знаходимося в пошуку журналіста або журналістки”, – говорить Діана Страшко.


“Без американських грошей зменшилися навчальні програми для журналістів”


Директор телеканалу “ІРТ-Полтава” Ігор Кужик поділився, що редакція не мала великих проектів, фінансованих американським посольством, але були проєкти, в яких канал був співвиконавцем. 

“В рамках партнерства не було великих фінансових надходжень, які б впливали на загальний бюджет телеканалу. Але відмічу, що помітив: через відсутність американських грошей зменшилася кількість навчальних програм та програм підтримки журналістів, тренінгів, семінарів. Власне, тих інструментів, які не фінансово підтримували журналістів, а навчали і підтримували в певному психологічному напрямку, - говорить Ігор Кужик. 


Шукають кошти або працюють без них: редакції не скорочують штат 


У приватних розмовах полтавські журналісти розповіли представниці ІМІ, що ситуація з фінансами вкрай напружена, їх банально не вистачає. Дехто зізнається, щоб покрити витрати медіа, користуються кредитними коштами. Більшість говорять майже одне: отримати грант для редакції стає проблемніше у зв'язку з високою конкуренцією. Адже без фінансування залишилися не тільки регіональні медіа, а й всеукраїнські. 

При цьому жодна редакція у Полтаві не скоротила штат працівників. Утім, головна проблема – відсутність коштів – нависає над регіональними медіа все сильніше. Зимою, коли витрати на комунальні послуги стануть більшими, проблема лише загостриться. А це означає, що полтавські медіа знову працюють під ризиком повної припинення роботи видання. 


Надія Кучер, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області