Листи від Роскомнадзору, закриття газет, ігнор і скандал від влади Полтави: найголовніші медійні події

Джерело – Стас Юрченко/Ґрати

За 10 місяців повномасштабної війни росія вчинила 467 злочинів проти журналістів та медіа в Україні, за даними Інституту масової інформації. Усього вбито 42 журналістів та медійників, з них 8 загинули під час виконання редакційного завдання. Полтавщина не має журналістських втрат на війні, регіон залишається завдяки ЗСУ надійним гуманітарним тилом, де можна знайти прихисток, підтримку та допомогу. У лютому в полтавській лікарні прооперували двох поранених данських журналістів. журналіст Стефан Вайхерт (Stefan Weichert) і фотограф Еміль Фільтенборг Міккельсен (Emil Filtenborg Mikkelsen) датського таблоїду Ekstra-Bladet були підстрелені під час руху в автомобілі в місті Охтирка, приблизно в 90 км на північний захід від Харкова.

У Полтаві офіційно запрацював журналістський хаб "Медіабаза"

В Україні в листопаді запрацювала мережа з 10 журналістських хабів “Медіабаза”, мета якої – підтримка роботи незалежних медійників у складних умовах. Оскільки хаби є ресурсними центрами для журналістів, де вони зможуть взяти в оренду захисне обладнання, працювати й передати дані, послухати цікавий тренінг. У Полтаві такий хаб офіційно запрацював також у листопаді, загалом же він працює у місті з початку повномашбної війни. Станом на зараз Медіабаза.Полтава забезпечена  необхідними для роботи меблями, генератором, павербанками, ноутбуком, принтером/сканером. Також є Starlink для безперебійної роботи в умовах блекаутів/тривалого відключення електроенергії. Приміщення має спеціально обладнану кімнату для начитки. У хабі на постійній основі надаються в позичку бронежилети, каски, аптечки, тактичні окуляри, павербанки для медійників. А журналісти активно користуються можливістю безпечно і комфортно, оперативно виконувати свою роботу навіть під час відключення світла. Крім того, завдяки Інституту масової інформації полтавські журналісти отримали технічну підтримку – павербанки та ноутбуки, три медіа отримали фінансову підтримку на діяльності редакцій. 

Скандал журналістки і секретаря Полтавської міськради

У жовтні головна редакторка полтавського інтернет-видання “Коло” Тетяна Цирульник зазнала кіберцькування після того, як написала новину про секретаря Полтавської міської ради Андрія Карпова. У новині від під заголовком “Це плата за 8 років Вата Шоу: Андрій Карпов, секретар міської ради Полтави збирає собі на операцію” йшлося з посиланням на телеграм-канал посадовця про його лікування та збір коштів. Цю новину Карпов розмістив на своїх сторінках у соціальних мережах, зробивши скріншоти з сайту “Коло”. Посадовець звинуватив журналістку у перекручуванні інформації, заявив, що та начебто написала новину із заголовком “Карпов збирає гроші на операцію по збільшенню/зменшенню чл*на”. 

Журналістка записала публічне відеозвернення до лідера партії ЄС Петра Порошенка, але саме його реакції не отримала. Написала заяву до поліції, звернулася до Комісії з журналістської етики та ініціативи Медіачек з проханням оцінити її матеріали про Андрія Карпова, отримала висновки, рекомендації та підтримку місцевих та всеукраїнських колег через цькування. На цьому історія не завершується – Цирульник планує подати скаргу на поведінку чиновника до міської ради. А що тим часом Андрій Карпов? На контакт із представницею ІМІ в Полтавській області не йде, навпаки, заблокував на всіх каналах зв'язку. Допис у соціальній мережі, через який, власне, і зазнала кіберцькування Цирульник, він видалив. Вибачень журналістка від нього не дочекалася. 

Джерело – Фейсбук-сторінка Андрія Карпова

У міській раді все без змін

Спроба журналістів у Полтаві налагодити дієву комунікацію з пресслужбою Полтавської міської влади стала провальною. Конфлікти між міською владою (в особі управління пресслужби міськради зокрема) у медійників насправді тривають роками, поки в кріслі міського голови Полтави сидить Олександр Мамай. Краплею, яка наповнила чашу журналістського терпіння стала ситуація у липні. Група журналістів пройшли в міську раду висвітлювати зустріч влади і полтавців, які виступали проти забудовників. Медійників на зустріч не пропустила охорона міськради, мотивуючи це тим, що не було наказу пускати. 

Медійники організувалися, зібрали колективні підписи з вимогою провести круглий стіл з міською владою для обговорення незадовільної комунікації та знаходження шляхів розв'язання проблеми. Лист зі скаргами на бюрократичні відписки замість відповідей на інформаційні запити; неможливість отримати необхідні коментарі оперативно; відсутність “живого” спілкування з посадовцями міськради, брифінгів; запізнілі анонси заходів або взагалі їхню відсутність. Також скаржаться на неналежне виконання посадових обов'язків та ігнорування законів “Про пресу”, “Про інформацію”, “Про телебачення та радіомовлення”, “Про інформаційні агентства” з боку керівниці пресслужби Полтавської міської ради Аліни Рябоконь отримали усі депутатські фракції, а також секретар Полтавської міськради Андрій Карпов, в посадові обов'язки якого входить керування роботою управління пресслужби.

Скаргу журналістів про перешкоджання міська влада проігнорувала. Представниця ІМІ просила Карпова організувати зустріч. Однак Карпов продемонстрував, що безсилий впливати на своїх підлеглих. Він повідомив авторці блогу, що вплинути на пресслужбу неможливо, поки Олександр Мамай займає посаду міського голови. А після ситуації із кіберцькуванням журналістки "Кола", про що згадано вище, видалив свої повідомлення та заблокував в соціальних мережах та Телеграм полтавську представницю ІМІ. 

Керівниця пресслужби Полтавської міської ради також не йде на контакт. А у робочому чаті пресслужби та журналістів постійно ігнорують важливі запитання медійників. З останнього – абсолютна мовчанка на пропозицію журналістів провести річну звітну пресконференцію міського голови. Усе це говорить про демонстрацію відвертої неповаги до журналістів. 

Й тут варто додати, що з обласною владою комунікація цілком протилежна. У Полтавській ОВА, облраді регулярно проводять онлайн-зустріч зі ЗМІ, з можливістю поставити будь-які запитання (чого жодного разу протягом року не робили у міській раді). Під час підготовки блогу стало відомо, що звільнився керівник пресслужби начальника Полтавської ОВА Максим Ковальов. Його медійники вважають найкращим керівником пресслужби за всі минулі роки. Він дійсно працював на повну – за весь час поки він працював не було зафіксовано жодної скарги від журналістів. Необхідні коментарі можна було отримати оперативно, навіть, за необхідності, в неробочий час. І навіть від тих посадовців, яких журналісти роками вважали неконтактними до ЗМІ. Якою буде комунікація ОВА з журналістами за нового керівництва пресслужби – побачимо вже з наступного року. 

Замість висновку про міську раду: журналісти розуміють, крім зневаги та ігнору замість повноцінної комунікації від міської влади не дочекаються. Тому планують подати колективний позов до суду і таким чином вимагати пресслужбу Полтавської міської ради виконувати належним чином свої посадові обов'язки, оплату яких отримують за рахунок бюджету громади. 

DDoS-атаки, блокування, листи від Роскомнадзору

На другий день повномасштабного вторгнення росії в Україну полтавські медіа почали фіксувати DDoS-атаки на свої сайти. З найгучнішого: вперше про DDoS-атаки заявила "Полтавська хвиля". Редакція протягом року активно висвітлює події в Україні та подає інформацію про військові дії, збирають волонтерську допомогу для українських захисників. Відповідно, редакція "активно" та регулярно отримує через це реакцію від російських ботів. 

Періодично зазнавало DDoS-атаки видання “Зміст”. 

ОКІА "Новини Полтавщини" отримували від окупантів листи з погрозами. 

Через скарги російських ботів YouTube кілька разів блокував акаунт полтавського телеканалу PTV UA. Також телеканал заявляв, що його Facebook-сторінка на межі видалення через матеріал про “Азов”.

Редакція сайту міста Полтава 0532.ua отримала від Роскомнадзору повідомлення про обмеження доступу до ресурсу. росія звинувачує полтавське медіа у недостовірному, на думку рф, висвітленні війни. Редактор видання Володимир Паршивлюк розповів, які рішення приймала редакція у зв'язку з новими технічними викликати інформаційної війни та оцінив рік роботи для колективу сайту.

"Ми франшиза, відповідно, є головний офіс із техпідтримкою. Вони, як правило, оперативно ліквідовують наслідки атак. Найважче було у лютому-березні. Тоді DDOS-атаки були часто, зараз рідше. Рік для медіа був складним, як би смішно це не звучало. Одна із головних проблем – зменшення рекламодавців. Інша – зменшення частки позитивних матеріалів. В рази, я б сказав. Раніше культурні заходи, різного роду акції та свята були важливою складовою редакційного плану. Зараз навіть якщо і вдається знайти щось нейтральне/позитивне, складно передбачити яку реакцію це викличе у читачів. На фоні війни люди навіть позитивні новини можуть сприймати гостро негативно. Водночас, ми ж розуміємо, що люди не можуть читати лише про смерті, руйнування та ракетні загрози. Загалом, як на мене, для воєнного року (в сенсі - в умовах повномасштабної війни) у Полтаві мало що аж настільки змінилось у плані роботи журналістів. 

Від “Полтавської хвилі” Роскомнагляд вимагає видалити новину про рецепт “коктейлю Молотова та повідомили про блокування сайту на території росії. Зараз "Полтавська хвиля" скаржиться на ботів, які блокують у Facebook статтю про військового, який коригує українську артилерію. Згадуючи рік, головний редактор "Полтавської хвилі" Віталій Улибін говорить:

"Дивно визнавати на фоні всього, що відбувається, але повномасштабна війна зміцнила нашу редакцію. «Полтавська хвиля» увесь рік здобувала, як ми це називаємо в команді «досвід через біль». Ми стикались з викликами, долали їх, десь набивали ґулі, десь знаходили шляхи. Редакція «ПХ» сьогодні і 23 лютого — це дві зовсім різні за навичками, переконаннями та потужностями команди. Ми навчились цифровій безпеці, знайшли шляхи захисту сайту від атак росіянців, потрапили в блок роскомнадзору. Це був реально важкий фізично та морально рік, але нині, підбиваючи підсумки, ми намагаємось зосередитись саме на здобутках команди, а не втратах, щоб 2023 рік планувати ще більш насиченим і з ще амбітнішими цілями. Загалом же цей рік, напевне, став перевіркою на міцність медій, особливо регіональних та локальних. Але ті, незалежні редакції, що змогли вижити, втриматись на плаву, сподіваюсь стануть рушієм змін в інформаційному просторі України в майбутньому".

Анонімні канали у Полтаві ледь не спричинили міжнародний медіаскандал

З початку повномасштабної війни на Полтавщині побільшало різноманітних анонімних каналів у мережах Телеграм та Вайбер, через які зазвичай просували проросійські наративи. Повідомлення одного із таких анонімних каналів могло призвести до міжнародного медійного скандалу, але все вчасно вирішилося. Що ж сталося. У березні в місцевих пабліках соцмереж з'явилося анонімне повідомлення про “розшук” двох журналістів австрійського мовника ORF, яких назвали диверсантами.

У пабліках опублікували їхні прескарти, отримані від Збройних Сил України, Міноборони.

Невідомий користувач з ніком Gggg вказував, що чоловіків, які пересуваються на авто марки “Део Нубіра”, бачили на околиці Полтави в Яківцях. Цей анонімний допис поширив депутат Полтавської районної ради Євген Янкевич, зазначивши, що інформація надійшла від “надійного джерела”. У своєму дописі він закликав “повідомити куди треба”, щоб “перевірити цих діячів”. Пізніше він видалив допис. Проте ця інформація про журналістів розійшлася сотнею поширень у фейсбуці. Інформація про диверсантів виявилася неправдивою. 

Джерело: скріншот ІМІ

Закриття газет 

У перші тижні повномасштабної війни на незначну паузу стали кілька газет. У Полтаві це – "Полтавська думка", в Кременчуці – "Кременчуцька газета" та частина інших місцевих друкованих видань. Це сталося через тимчасовий збій роботи Укрпошти та закриття типографій у Харкові, де друкували газети, та відсутність газетного паперу для друку. Проблему вдалося вирішити, газети продовжили виходити в світ. Але не всі. 

У червні вийшов останній номер "Гадяцького вісника". Газету спочатку планували закрити, оскільки редакція прийняла рішення повністю перейти у онлайн-формат під брендом Гадяч.City, порахувавши витрати на друк та логістику передплати. Зараз друкована газета має нових власників, проте в друці не виходить.

У листопаді закрилася друкована газета "Козельщинські вісті". Редакція працювала у смт.Козельщина. Видання виходило із трохи більше тисячним накладом. Головна редакторка газети Надія Литвин причиною закриття назвала відсутність фінансування та  неможливість витримати напругу "конкуренції з його величністю інтернетом і сучасними гаджетами".

Дійсно, фінансування залишається головною потребою регіональних медій в умовах повномасштабної війни. За пів року повномасштабної війни в Україні фінансовий стан журналістів суттєво погіршився. Про це зазначають 74% опитаних ІМІ медійників з усіх регіонів України. Онлайн-видання час від часу знаходять грантові можливості для фінансової підтримки редакцій, отримують підтримку різноманітних кризових програм. Друкованим виданням, особливо в районах, знайти таку підтримку нелегко. Війна підштовхує районки до закриття. Як би не звучало жорстко, але зараз як ніколи важливий принцип "змінюйся, або зникни". Друкувати газету в нинішніх умовах – розкіш, куди доцільніше створювати новий формат і шукати можливості працювати онлайн. Сумно, але реалії такі: час газети просто щоб вона була – закінчився. Якщо газета не еволюціонує, вона зникає. Тут у блозі я детально розповідаю про речі, які блокують розвиток районних газет та якими можуть бути рішення.

Замість річного підсумку хочу подякувати всім журналістам та журналісткам, які попри все залишаються в професії, шукають можливості продовжувати роботу редакцій. Хочу побажати нам у новому році Перемоги України та розвитку гідної демократичної регіональної  журналістики без джинси й перешкоджань.

Надія Кучер, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області