Фейки про заборону Telegram та його альтернатива: як полтавські медіа рухаються до інших соцмереж
У Полтаві спроба обмежити використання Telegram породила хвилю фейків у регіональних та всеукраїнських медіа. Фото з сайту nta.ua
Минулого місяця українським держслужбовцям, військовим і працівникам об’єктів критичної інфраструктури заборонили використовувати Telegram на службових пристроях. Днями вже Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення обмежила своїм співробітникам використання Telegram. Всеукраїнські медіа також поступово припиняють вести свої телеграм-канали й переходять на інші комунікаційні майданчики. У Полтаві спроба обмежити користування месенджером на Полтавщині перетворилася на хвилю фейків. Полтавська представниця Інституту масової інформації Надія Кучер зібрала думки місцевих журналістів щодо заборони та обмеження користування месенджером й поцікавилася, які альтернативні майданчики використовують редакції.
Чому Telegram забороняють використовувати у службових цілях
Заборона використовувати Telegram посадовцям та військовим на службових пристроях, введена у вересні, наразі має рекомендаційний характер. Причина цього – Telegram активно використовується для дезінформації та інформаційних атак, що створює ризики для безпеки держави. Також Telegram активно використовує ворог для кібероперацій, зокрема, фішингових атак, розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, збору інформації про геолокацію користувачів та корегування ракетних ударів.
У жовтні Нацрада України з питань телебачення і радіомовленняповідомила, що медіарегулятор має аналізувати діяльність медіа в Telegram, тому створюється окремий сегмент мережі, який буде відокремлений від внутрішньої мережі Нацради, але підключений до зовнішнього інтернет-простору.
“Наша мережева інфраструктура вже зараз дозволяє заблокувати кожну з десятків тисяч IP-адрес, що використовує ця соцмережа, тож, інформація, що є в Національній раді, є надійно захищеною”, – йдеться у повідомленні регулятора. Також у Нацраді сподіваються, що поточний стан протидії ризикам через використання цієї соцмережі державними органами є проміжним, і невдовзі Telegram повністю заблокують в Україні.
Як спроба обмежити використання Telegram на Полтавщині спричинила фейки у медіа
Заборону посадовцям та військовим використовувати месенджер на службових пристроях уже ввели у Львівській та Луганській ОВА. На Полтавщині також планують підтримати це рішення Ради національної безпеки. Втім пропозиція депутата, яку навіть не встигли ще прийняти, породила хвилю фейків у місцевих медіа, яку підхопили всеукраїнські ЗМІ.
“Зміст” випустив новину “Депутати рекомендували заблокувати Telegram на Полтавщині”, хоча насправді месенджер не планували і не планують забороняти в регіоні. Скриншот з сайту "Зміст"
Паблік "Фонтанзамільйон Полтава" також написав, що нібито депутати планують заборонити Telegram в Полтавській області. Скриншот: Фонтанзамільйон Полтава
Що ж сталося? 8 жовтня видання “Зміст” розмістило новину “Депутати рекомендували заблокувати Telegram на Полтавщині”. У публікації видання йшлося, що “у Полтавській обласній раді розпочали підготовку до голосування за заборону месенджера”, “посилаючись на розʼяснення спецслужб України, депутати одноголосно рекомендували заборонити месенджер на Полтавщині” і що “надалі це питання має розглянути Полтавська обласна рада на сесійному засіданні”. Також про те, що нібито “депутати планують заборонити використовувати Telegram на території Полтавської області”, написав паблік “Фонтанзамільйон Полтава”. Щоправда, згодом паблік опублікував спростування. Проте далі фейкову новину підхопили такі видання як ТСН, Еспресо, Цензор та інші. Всі вони повідомили читачам, що нібито “на Полтавщині депутати рекомендували заборонити Telegram”.
Насправді, йшлося не про повну заборону месенджеру у регіоні, а лише про пропозицію депутатів заборонити використання Telegram у державному аграрному реєстрі. Тобто забороняти мешканцям Полтавщини користуватися Telegram депутати не планували, а пропонували обмежити використання месенджера в державному аграрному реєстрі, оскільки реєстрація там відбувається лише через Telegram, який, власне, для використання в службових цілях й заборонений. В оригіналі пропозиція депутатів мала формулювання “Про заборону використання Telegram у державних, комунальних та інших установах на території Полтавської області”, а не “Про заборону використання Telegram на території області”, як це подали медіа. У підсумку, депутати Полтавської облради планують звернутися до СБУ та заборонити використання Telegram у державному аграрному реєстрі.
Голова Полтавської облради Олександр Біленький на хвилю фейкових новин про нібито заборону в області месенджеру відреагував так: “Типова дурість з боку тих, хто написав, а більше - хто повірив”, – написав на своїй сторінці у Facebook посадовець.
Думки журналістів про альтернативу Telegram
Втім все більше полтавських медіа схильні переходити на інші майданчики, а деякі, як от телеканал “Суспільне Полтава” уже активно просувають свої новини у, зокрема, WhatsApp.
“Ми створили канал у WhatsApp, який ведемо нині паралельно із Telegram. Фактично, ми є у всіх соцмережах - Facebook, Instagram, Viber, X, YouTube та TikTok. Тому у разі закриття Телеграму у нас є напрацювані алгоритми і платформи, куди ми зможемо поширювати новини і відеоконтент. За час повномасштабної війни Telegram став для нас ключовим ресурсом для поширення перевіреної і збалансованої інформації. Що, звісно, не можна говорити про аномні проросійські пабліки і ті, що у стилі "Трухи", – розповідає у коментарі полтавській представниці ІМІ Карина Москаленко, редакторка каналу “Суспільне Полтава”.
Карина Москаленко розповіла, що канал "Суспільне Полтава" почав публікувати новини у месенджері WhatsApp. Фото з сторінки Карини Москаленко у Facebook
Головна редакторка сайту Kolo.News Тетяна Цирульник у коментарі авторці блогу поділилася, що в редакції радіють можливій забороні месенджеру.
“Нас трохи обурює процвітання там повної безвідповідальності за інформацію та забороненої реклами. Якби ще Нацрада змогла домовитись з Facebook за блокування фейкових сторінок з картинками генерованими ШІ про "мені 30 років, ніхто не привітає" (мається на увазі фейкові згенеровані ШІ зображення людей, - прим.авт), бо дивитись на десятки коментарів введених у оману людей боляче”, – говорить Цирульник.
Редакція Kolo.News відмовилася від офіційного Telegram-каналу два роки тому. “Але не тому, що це ненадійний месенджер. Просто сил невеликої редакції не вистачає на ведення сайту і кількох соцмереж одночасно. Тож, ми зосередилися на найперспективніших, на нашу думку, соцмережах: Facebook та YouTube”, – пояснює Тетяна Цирульник.
Видання “Полтавська хвиля” та “Сіль медіа” поступово переводить читачів у канали в Viber. На думку власника видань Віталія Улибіна, Viber менш функціональний і зручний, але цілком може бути гідною альтернативою.
“У разі закриття Telegram, мабуть, спробуємо протестувати канали в WhatsApp. Також вивчаємо різні альтернативи Х, на які, можливо, є сенс виходити вже зараз. Враховуючи, що у нас мультиплатформенний формат, робимо більшу ставку на перепаковку довгочитів у відеоформати”, – говорить про плани Віталій Улибін.
На думку медійника, немає різниці, де публічно публікувати доступну інформацію, якщо вона є в загальному доступі. Улибін каже, у випадку із Telegram більше йдеться про особисту гігієну і потребу переводити саме особисті листування в інші ресурси, захищати персональні дані та чутливу інформацію через месенджери, які мають адекватне шифрування даних.
“З одного боку, Telegram має сервери в Росії, а, отже, є ймовірність витоку даних до структур ГРУ та ФСБ. З іншого боку, якщо його використовувати лише для поширення та отримання новин, може бути менше зло. Варто зосередитись на виведенні з тіні телеграм-каналів. Втім, частина анонімних інсайдерських каналів, за інформацією з різних джерел, належать оточенню ОП (офісу президента, - авт.), а, отже, їм це невигідно”, – ділиться думками Улибін. Також журналіст припускає, якщо Telegram заборонять, частина юзерів шукатимуть шляхи обходу заборони, а частина аудиторії мігруватиме у Facebook, Instagram, ТікТок.
“Чи є в цьому небезпека? Так. Велика різниця між Telegram і іншими соцмережами у тому, що в Telegram люди йдуть і обирають собі канали інформації свідомо. Так, почасти через низький рівень медіаграмотності або потяг до трешконтенту обирають шкідливі канали. Але свідомо. При цьому частина людей з нормальним рівнем критичного мислення фільтрує свої канали інформації”, – міркує Улибін.
Мультиплатформний підхід впроваджує і видання “Кременчуцький Телеграф”. “Наше видання має власний телеграм-канал. Він найпопулярніший серед місцевих медіа. Але це не єдина соцмережа “Кременчуцького Телеграфа”. Ми маємо сторінки у Facebook, Instagram, ведемо YouTube-канал, ТікТок-сторінку та канал у Viber. Це збільшує охоплення аудиторії та сприяє пізнаванності нашого бренду”, – розповідає головна редакторка видання Леся Лазоренко. Втім, додає вона, шкоди від Telegram більше, ніж користі.
Леся Лазоренко розповіла, очолюваний нею "Кременчуцький телеграф" веде сторінки у Facebook, Instagram, YouTube, ТікТок, Viber. Фото: з сторінки Лесі Лазоренко у Facebook
“Під час війни телеграм-канали поширюють не лише новини, а і повідомлення про повітряні тривоги, оперативне інформують населення про ймовірну ракетну небезпеку для конкретного регіону і часто ці сповіщення приходять раніше, ніж лунає звуковий сигнал в місті. Маю сумніви, що у період війни месенджер заборонять. Хоча ми, як медіа, в цьому зацікавлені. Безвідповідальне поширення новин з анонімних пабліків - це дезінформувати населення. Якщо на рівні держави буде прийняте рішення про заборону Telegram, не думаю, що ми щось втратимо. Просто переорієнтуємося на інші канали дистрибуції”, – каже Леся Лазоренко.
Що рекомендують експерти
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк рекомендує медіа вже зараз переходити з Telegram на інші майданчики і шукати аудиторію там.
“Вибір нової платформи залежить від того, яка цільова аудиторія в конкретного медіа. Але загалом, ми рекомендуємо медіа подумати над виготовленням відеоконтенту (якщо ще не), і розглянути YouTube як ключову платформу для охоплення великої аудиторії. Насправді, найкращою стратегією може бути мультиплатформний підхід, щоб забезпечити максимальне охоплення і не залежати лише від одного каналу комунікації”, – вважає Оксана Романюк.
Як бачимо, тенденція на заміну Telegram іншими майданчиками все збільшується. Від цього месенджеру, як повідомляв ІМІ, уже відмовилися “Громадське радіо”, громадська організація Brand Ukraine, а також Громадянська мережа "Опора". А ми продовжуємо слідкувати за тим, наскільки збільшиться кількість відмов від ведення пабліків у месенджері полтавськими медіями.
Надія Кучер, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews