У рамках діючої угоди про науково-освітню співпрацю Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та Національної академії наук України відбулася друга зустріч з серії запланованих наукових заходів за участю провідних науковців країни, співробітників наукових установ Національної академії наук України. Викладачі та студенти обговорили актуальні проблеми промислового видобутку золота, причини недостатнього збагачення золотоносних руд та перспективи України на міжнародному золотовалютному ринку. Модерувала наукову дискусію старший викладач кафедри нафтогазової інженерії та технологій Навчально-наукового інституту нафти і газу Полтавської політехніки Марина Вовк.
Долучитися до цікавої наукової події мали можливість науково-педагогічні працівники, студенти, аспіранти, усі бажаючі, хто цікавиться питаннями сучасного розвитку геології та промислового видобутку дорогоцінних металів, зокрема золота.
«Моя сьогоднішня лекція зовсім невипадково стосується промислового освоєння золота, як корисної копалини, що має величезні перспективи у своїй розвідці та видобуванні. Адже це той метал, з яким ми стикаємося в повсякденному житті майже щодня. Упродовж усієї історії людства золото було мірилом багатства та могутності європейських держав та окремих правителів. У сучасному суспільстві його роль аж ніяк не зменшилася, адже від запасів золотовалютного фонду залежить успіх та процвітання багатьох країн світу і розвиток глобальної світової економіки зокрема.
Наш захід має на меті дещо спростувати інформаційне викривлення відомостей про видобуток золота, які часто зустрічається на різних веб-ресурсах. З поданої там інформації пересічний громадянин, не будучи фахівцем-геологом, не завжди може скласти уявлення про реальну ситуацію, у сфері промислового освоєння золота, що відбувається в Україні», – прокоментував провідний науковець, доктор геологічних наук, завідувач відділу геології та геохімії рудних родовищ Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України Віталій Сукач.
Практична діяльність науковця у складі Новомосковської геологічної експедиції, де упродовж тривалого часу пропрацював на геологічній зйомці пошуків золота, дозволила накопичити багатющий фактичний матеріал, який став основою кандидатської та докторської дисертації, ряду публікацій у високоавторитетних фахових виданнях. Під час зустрічі лектор поділився основними практичними кейсами по роботі з золотоносними об’єктами, мотивуючи студентську молодь звертатися у своїх судженнях до першоджерел.
«Питання золотоносності України – надзвичайно складне, геологи мають чимало позитивних і негативних поглядів на дану проблему. Маю надію, що колись наша країна увійде до когорти золоторудних країн, таких як Канада, Австралія. На сьогодні у районі Українського щита виявлено 6 чи 7 родовищ золота, їхній перелік з часом може збільшуватися», – наголосив науковець. Номінальна вартість золота, яка наразі знаходиться на ціннісному піку, складає майже 1800 американських доларів за трійську унцію (становить приблизно 31,1 грамів).
В окремому тематичному блоці спікер розкрив питання рентабельності та найпроширенішої типологізації золотоносних руд, представлених на слайдах. За його словами, рентабельними слід вважати руди, у яких вміст золота становить 1 грам на тонну покладів, одним з найперспективніших залишається Сергіївське золотоносне родовище, розташоване у Середньому Подніпров’ї. Там середня частка золота в рудах становить від 4 грамів у східній частині до 7-8 грамів у центральній частині родовища.
За деякими історичними джерелами відомо, що близько 20 мільйонів тонн золота з Закарпаття було вивезено ще за часів Османської імперії. Цей факт свідчить про високий потенціал та багату ресурсну базу країни.
На думку науковця, мала промислова розробка золотоносних родовищ спричинена необхідністю вкладання десятків мільйонів доларів у його рудну розвідку, що, в свою чергу, породило скептицизм щодо можливостей видобутку золота українськими компаніями.
«Недостатнє інвестування призводить до того, що ми поки що, на жаль, навіть не наблизилися до максимального видобутку золота. Віримо, що після політичних, економічних та соціальних негараздів, що панують в Україні, галузь запрацює на повну задля зростання іміджу та благополуччя нашого народу», – резюмував Віталій Сукач.
Після виступу науковець поспілкувався з викладачами і студентами у форматі «питання-відповідь», серед найпоширеніших: які технології видобутку золота використовуються у світі та можливі для використання в Україні, чи можна видобувати золото в долині річки Південний Буг, які перспективні площі для пошуку золота на території Західної України, у яких українських річках доречно шукати розсипне золото тощо.
«Сьогоднішньою лекцією не обмежимо нашу тісну науково-освітню співпрацю з Полтавською політехнікою, адже існує чимало інших не менш важливих тем, до яких варто звернутися у ході наших подальших зустрічей. Звертайтеся, охоче проконсультуємо, попрацюємо над спільними дослідженнями та поділимося деякими дослідницькими лайфхаками», – запросив присутніх доктор геологічних наук, завідувач відділу геології та геохімії рудних родовищ Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України Віталій Сукач.
«Щиро вдячні цікавому лектору за можливість поспілкуватися та ознайомитися з інформацією, що стане в нагоді під час опанування студентами спеціальності «Науки про Землю» профільних навчальних дисциплін. З нетерпінням долучимося до наступних наукових дискусій!» – подякувала старша викладачка кафедри нафтогазової інженерії та технологій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Марина Вовк.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
