Хто порушує права журналістів Полтавщини та як розслідують справи під час війни
Хто найчастіше порушує права журналістів на Полтавщині та як медійники захищають себе. Фото з сайту protocol.ua
За три роки повномасштабної війни у Полтаві одна справа щодо перешкоджання журналістам дійшла до суду і отримала вирок. Ще дві справи поліція розслідувала, але обвинувальні акти так і не передала до суду. Разом з тим, почастішала кількість скарг омбудсмену на недотримання професійних прав - за три роки 34 звернення про порушення права на доступ до інформації та порушення прав журналістів. Такі дані представниця Інституту масової інформації в Полтавській області отримала у відповідь на запити до поліції, прокуратури та омбудсмена.
З початку повномасштабної війни поліція отримала 10 звернень щодо порушення прав журналістів. Скріншот: лист ГУ Нацполіції в Полтавській області.
З 24 лютого 2022 року по 1 червня 2025 року прокуратура зареєструвала і закрила дві справи по перешкоджанню. Скріншот: лист від Полтавської обласної прокуратури.
Барометр свободи слова - яка ситуація на Полтавщині
За три роки й чотири місяці повномасштабної війни РФ скоїла 839 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані Барометру свободи слова Інституту масової інформації. Так, на початку повномасштабної війни місцеві редакції отримували листи про блокування в Росії (наприклад, “Полтавська хвиля”, “0532.ua”), періодично потерпали від хакерських атак (“Полтавщина”, “Зміст”, “Полтавська хвиля”, “ОКІА “Новини Полтавщини”, “Кременчуцький телеграф” та інші).
Найгучніші злочини, які стосувалися полтавських медій
За період повномасштабного вторгнення вороги зламали сайт телеканалу PTV UA й розмістили відео із закликом до держперевороту, також через скарги російських ботів YouTube двічі блокував акаунт телеканалу. Крім цього, боти блокували у Facebook статтю видання "Полтавська хвиля" про військового, надсилали журналістам листи з гугл-формою нібито від державного сектору. Невідомі неодноразово мінували редакцію "Кременчуцького телеграфу", а низка видань та журналістів отримували погрози про замінування, зокрема, “Полтавська думка”, ведучий каналу PTV.UA Олександр Крумін.
Через російську дронову атаку отримав пошкодження офіс онлайн-медіа “Полтавська хвиля”. На фронті загинув колишній оператор телеканалу PTV UA Артур Шибалов
Справа про погрози - розгляд справи затягують
У жовтні минулого року Октябрський районний суд Полтави визнав винним депутата районної ради Сергія Бойка в погрозах вбивством та насильством полтавській журналістці Анастасії Мацько та покарав його пробаційним наглядом на один рік.
Нагадаємо, у березні 2023 року журналістка інтернет-видання “Полтавська хвиля” Анастасія Мацько заявила, що під час сесії Полтавської міськради їй погрожували депутат райради Сергій Бойко та керівник інспекції з благоустрою Максим Малько. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Пізніше справу перекваліфікували з перешкоджання на погрози. Через надто довге розслідування журналістка подавала скаргу до Офісу ГПУ через бездіяльність поліції, пізніше скаржилася на прокуратуру. Лише у лютому 2023 року депутату, який погрожував Мацько, висунули підозру за статтею “Погроза або насильство щодо журналіста”. Судовий розгляд розпочався в лютому 2024 року та тривав майже рік.
Станом на зараз суд визнав депутата винними, заборонив йому спілкуватися з журналісткою і призначив понад 28 тисяч грн судових витрат. Анастасія Мацько з таким рішенням суду не погодилася та разом із адвокатом подала апеляцію.
Анастасія Мацько подала апеляцію на рішення суду у справі погроз їй, але хвилюється, що засідання "затягують". Фото: фейсбук-сторінка Анастасії Мацько
“Стаття “Погроза або насильство щодо журналіста” передбачає позбавлення волі на строк до трьох років. Ми тому й пішли в апеляцію, бо я б хотіла реального вироку, а не фіктивного покарання”, - говорить Мацько. Однак судове засідання вже кілька разів суд переносив. У коментарі полтавській представниці ІМІ журналістка сказала, что таким чином справу банально затягують.
“Мене лякає, що розгляд справи затягується. Засідання, якщо й призначаються, то з величезними інтервалами. Ми з правозахисником подали апеляцію ще 14 листопада 2024 року, але досі не відбулося жодного засідання. Хочеться вірити, що цьому є логічне пояснення”, - говорить Мацько. Разом з тим, журналістка вірить в успіх апеляції.
“Зважаючи на масив доказів, вважаю, що рішення суду буде на мою користь”, - переконана Анастасія Мацько.
Справу журналістки, якій погрожував міський голова Кременчука, закрили
У прокуратурі Полтавщини на запит полтавської представниці ІМІ відповіли, що “не передбачено виокремлення статистичних даних щодо кількості звернень (заяв) від працівників медіа про порушення їх професійних прав, у тому числі, за фактами перешкоджання журналістській діяльності, тому така інформація не відповідає критеріям “відображеності та задокументованості” і не є публічною”. Втім, інформацію надали.
З 24 лютого 2022 року по 1 червня 2025 року прокуратура зареєструвала і закрила два кримінальних провадження, обвинувальні акти до суду не передавались, йдеться у відповіді на запит начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Полтавської обласної прокуратури Галини Скотаренко. Ці дані різняться від інформації у відповіді на запит представниці ІМІ у ГУ Нацполіції в Полтавській області. За їх даними, до поліції за період повномасштабної війни надійшло 10 звернень від представників медіа щодо перешкоджання професійній діяльності. За трьома фактами правоохоронці відкрили кримінальні провадження за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів” та одне кримінальне провадження “Погроза або насильство щодо журналіста”. Інші поліція розглянула як звернення.
“За результатами досудового розслідування у двох кримінальних провадженнях за ст. 171 КК України та в одному провадженні за ст. 345-1 на підставі ст. 284 КПК України прийняли рішення про закриття. У одному кримінальному провадженні змінили кваліфікацію зі ст. 171 КК України на ст. 345-1 КК України та передали до слідчого відділу територіального підрозділу ГУНП в Полтавській області, яке в подальшому з обвинувальним актом було скеровано до суду”, - йдеться у відповіді на запит.
Що про якість розслідувань говорять полтавські журналісти, які подавали заяви до поліції? Так, справу за заявою головної редакторки “Кременчуцького телеграфу” Лесі Лазоренко, яка повідомила про образи від міського голови Кременчука Віталія Малецького, закрили.
Заява в поліцію Лесі Лазоренко мала вплив: слідча викликала на допит депутатів і міського голову. Фото: фейсбук-сторінка Лесі Лазоренко
Нагадаємо, у серпні 2024 року на сайті “Кременчуцького Телеграфу” вийшла стаття про групу підприємців, яка постачає місту генератори та скуповує комунальне майно. Після неї, за словами Лесі Лазоренко, міський голова вдався до висловлювань, які редакція розцінила як погрози журналістам. “За такі публікації жителі Кривушанської громади можуть дати трубою по пальцям”, – так відреагував на матеріал міський голова Кременчука Віталій Малецький під час засідання сесії Кременчуцької міської ради. Після цього головна редакторка “Кременчуцького телеграфу” Леся Лазоренко написала заяву до поліції. Кримінальне провадження закрили у вересні 2025 року у зв'язку з тим, як йдеться у рішенні суду, що “неможливо встановити адресата погрози”. Втім, у цьому ж рішенні суду зазначили, що фраза Малецького на сесії “не є погрозою”.
“Провели аудіовізуальну експертизу і не знайшли прямих погроз”, - повідомила Леся Лазоренко.
Журналісти почали частіше скаржитися Уповноваженому з прав людини
Восени минулого року видання “Полтавщина” та “Зміст” поскаржилися полтавській представниці ІМІ, що в.о. міського голови Катерина Ямщикова та перші заступники міського голови заборонили начальникам комунальних підприємств Полтави, зокрема підпорядкованих Управлінню житлово-комунального господарства Полтавської міськради, спілкуватися з журналістами. Також вони повідомили, що без відповідей залишаються інформаційні запити від медіа. Навесні цього року журналісти заявили про незадовільну комунікацію міської радита про те, що в міськраді є неофіційна невідома особа, яка дає вказівки, як саме й про що комунікувати з медійниками. Полтавська представниця ІМІ радила медійникам подавати звернення до омбудсмена. Зокрема, ситуація з обмеженням доступу до публічної інформації спричинила збільшення під час повномасштабної війни кількості звернень до Уповноваженого ВР з прав людини. Про це полтавській представниці ІМІ у коментарі розповів представник омбудсмена на Полтавщині Владислав Носенко. У відповіді на запит також повідомлялося, що з початку повномасштабної війни від представників медій надійшло 34 звернень про порушення права на доступ до інформації та порушення прав журналістів. “Звернення були від видань “Кременчуцька газета», “Фундамент”, “Полтавська хвиля”, “Наші гроші. Львів”, “Полтавська думка”, “Медіа Доказ””, - йдеться у відповіді на запит представниці ІМІ.
Найчастіше на Полтавщині звернення до омбудсмена пишуть видання з Полтави і Кременчука. Скріншот: лист від Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.
Що далі?
Неофіційно полтавські медійники розповідають, що з початком повномасштабної війни все частіше стикаються з випадками порушення професійних прав, але не всі наважуються звертатися до поліції чи суду. Медійники апелюють до того, що не хочуть витрачати час та нерви, або не роблять цього через відсутність коштів на судові витрати, експертизи. Песимізм журналістів стосовно захисту своїх прав у поліції чи суді посилюється через те, що на Полтавщині досі немає жодного прецеденту, коли вправа дійшла до судового вироку, а порушник отримав належне покарання. Таким прецедентом мала стати справа щодо погроз Анастасії Мацько, утім, суд першої інстанції визначив для депутата-порушника лише рік пробації, а апеляцію уже кілька разів переносили на іншу дату.
Надія Кучер, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області