Путінські хрестоносці : хто такі УПЦ (МП) та чому в Україні кілька церков

Почнемо з того, що ж таке Українська православна церква (УПЦ) і чим вона відрізняється від православної церкви України(ПЦУ)
УПЦ - зареєстрована назва релігійної організації «Українська православна церква», проте її зазвичай називають «Українська православна церква (Московського патріархату)» або «УПЦ (МП)» через її зв'язаність з російською православною церквою, бо історично склалося так, що статусу автономії ця церква так і не отримала.
В свою чергу утворення Православної Української церкви (ПЦУ) відбулося 15 грудня 2018 року, на визнаному Вселенським патріархатом помісному соборі. Тоді українські православні юрисдикції, такі як Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) об’єдналися в Православну церкву України. Після утворення ПЦУ від УПЦ (МП) в неї перейшло близько 600 парафій.
Також 20 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон, що зобов'язував релігійні організації зазначати в назві свій релігійний центр, якщо він розташований у росії.
Перш за все, зазначити свій зв'язок з московським патріархатом мала УПЦ (МП).
Натомість в УПЦ (МП) заявили, що вони не підпадають під закон, бо згідно з їх позицією їхній адміністративний центр розташований не в москві, а в Києві, а зв'язок із москвою у них лише духовний. Таким чином юридично приставка МП до них не вживається, але по факту так їх називають в Україні.
Хоч зв’язок з Москвою в УПЦ (МП) був лише духовний, але неодноразово, майже неприховано, церква проявляла свою антиукраїнську та антидержавну позицію.
Були випадки коли священники відмовлялися відспівувати Героїв АТО, називаючи «братовбиством» святий обов’язок громадян захищати Україну від агресора.
Один з прикладів – ситуація родини Віталія Козачинського, 37-річного бійця АТО з села Матвіївка, що на Черкащинні. Поранений військовий помер від інтоксикації організму, та місцевий священник УПЦ МП не захотів відспівати загиблого не пояснивши причин.
Також неодноразово служителі МП у своїх молитвах зверталися до Бога зі словами: "за здравіє, довге життя і побєду путіна", що суперечить цінностям українського народу.
Протягом 3 місяців, від початку повномасштабного вторгнення, вже більше ніж 400 парафій перейшли до автокефальної Православної церкви України, деінде перехід супроводжувався сварками та побиттями.
Після численних бомбардувань окупантами велика кількість українських єпархій УПЦ (МП) вже постановили припинити поминання кирила без офіційного документального оформлення такого кроку. Першою з них стала Сумська єпархія, яка звернулася за благословенням рішення більше не поминати Патріарха.
Але 2 травня Митрополит Києво-Печерської лаври Павло вирішив вигнати ієромонаха Симона, після того, як він не згадав кирила у своїй молитві. Незважаючи на те, що братія лаври, з самого початку повномасштабного вторгненя росії на територію України, пропонувала не згадувати ім’я патріарха, однак намісник владика Павло категорично відмовився це робити і принципово настояв на тому, щоб поминати кирила як “великого Господина і Отця».
Це і не дивно, знаючи як Митрополит Павло ніжно любить москву, а особливо путіна, за те, що він старанно поповнює автопарк священника, під виглядом благодійних пожертвувань для Києво-Печерської лаври.
Тож, через злочинні дії патріарха кирила протоієрей Андрій Пінчук, клірик Дніпропетровської єпархії УПЦ, створив відкрите звернення організації міжнародного церковного трибуналу проти патріарха Кирила, з звинуваченнями у проповіданні доктрину «руського мира», яка не відповідає православному вченню та має бути засуджена як єресь та за скоєння моральних злочинів, благословивши війну проти України і повністю підтримавши агресивні дії російських військ на території України.
Наразі цей відкритий документ підписали 438 Божих служителів, збір підписів закрили 16 квітня.
Але і з документом без пригод не обійшлося. Під тиском вигнання Полтавським митрополитом Філіпом, попросили відкликати підписи протоієрей Васильчук Віталій та архімандрит Біліневич Макарій.
Андрій Пінчук відкрито осудив Полтавського митрополита, за погрози священикам, які бачать в діях кирила злочини проти моралі та канонів.
«Ви з народом України чи з кирилом і тим, кому він служить? Ваше Високопреосвященство! Ви або труси вдягніть, або панагію зніміть. Отці, якщо ми будемо піддаватися на тиск архієреїв, то грош ціна нашому священству. Хай нарешті роззують очі, збираються і проводять Собор»
25 травня під час онлайн-наради Вінницької єпархії, представники Єпархіальної ради вирішили сформувати звернення до Предстоятеля УПЦ (МП) Митрополита Онуфрія з проханням про повне відокремлення від Московського патріархату.
За це це рішення проголосували 162 клірика з
242. За – 84%; проти – 5,5%; утримались –
10,5%. Кількість кліриків, які проголосували “за”, склала 67% від загальної
кількості кліриків єпархії.
Тому 27 травня під час зібрання, яке згодом стало Собором, УПЦ (МП) виголосила про відокремлення від московського патріархату. Зі статуту прибрано все, що пов‘язує УПЦ з МП, поминання патріарха кирила в церквах УПЦ припиняється.
Для Митрополита Онуфрія це важливе рішення, на яке не змогли вплинути промосковські архієреї і політики.
Багато хто сприйняв це негативно, а дехто продовжує гнути лінію московського патріархату. Наприклад, Митрополит Павло, який вирішив не підкорятися рішенням собору УПЦ про незалежність від московського патріархату, тому 28 травня у Лаврі всупереч рішенням собору звучало поминання кирила.
Українська церква проголосила незалежність і нарешті вирвалася з лап москви, що є вагомим вкладом в відокремлення українського народу від країни, яка вбиває наших дітей.
Але хоч УПЦ і звільналася від приставки МП та наголошує на своїй «українізації», приєднуватися до автокефальної ПЦУ вона не поспішає, що наводить українців на неоднозначні висновки.