На Полтавщині хочуть зберегти Суворовські топоніми, а окремі чиновники розшукують зниклу статую Путінського полководця

20 червня 2022 0

Олександра Іоффе

Полтавсвький історик розповів де на Полтавщині шанують "українського ката" та як держава вирізнятиме проросійських посіпак серед місцевих політиків.

На Полтавщині триває процес деколонізації українських топонімів, які прямо чи опосередковано пов’язані з країною-агресором.По справжньому особливе місце серед символів російського імперського духу є відомий військовий діяч, полководець Олександр Суворов. На його честь у Полтавській області названо понад 25 географічних об’єктів.

І хоча від початку повномасштабного вторгнення більшість громад Полтавщини за підтримки Українського інституту національної пам’яті ініціювали та розпочали процеси зі зміни цих назв на більш актуальні або хоча б історично виправдані, деякі з громад відверто ігнорують сучасні історичні реалії та закривають очі на постімперське надбання.

"До аналізу цього питання наш підштовхнув дуже неприємний та відверто прикрий інцидент На початку цього року у полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації без погодження з істориками та обговорення з громадськістю встановили пам’ятник Олександру Суворову. Це мене настільки обурило, що майже відразу написав листа до Національного історичного музею якому підпорядкований наш музей. Зрештою після набуття цією ситуацією широкого розголосу пам’ятник прибрали, але питання ролі російського військового полководця в українській свідомості залишилося. Тому я з колегами вирішив всерйоз зайнятися цим питанням", - ділиться регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

І хоча за кілька тижнів пам'ятник таки прибрали з постаменту та перенесли у музейні запасники полтавську культурну спільноту це сколихнуло добряче. Дотепер невідомо де саме зберігається пам'ятник полководцю, а спроби сконтактувати з представниками музею наштовхуються на суцільний інформаційний вакуум. Втім як цитували одного з ніби-то музейних співробітників у російському пропагандистському ЗМІ "Родина" : "Суворов не таке ще переживав". А от наслідки палкої любові окремих соціально-політичних діячів до імперсько-російської політики ми спокутуємо й досі.

Як зазначив Олег Пустовгар, постать Олександра Суворова це один з найяскравіших маркерів російського колоніального режиму, а згодом і радянської тоталітарної політики. Втім, навіть, після чотирьох місяців повномасштабної війни з Росією на Полтавщині знайшлися й ті, хто будь-якою ціною намагається зберегти "історічєскоє наслєдіє" та вочевидь плекає всередині громади руський колоніальний дух.

"За інформацією секретаря Глобинської міської ради Олександра Феденка у с. Пироги вулицю та провулок на честь військового діяча Російської імперії Олександра Суворова не планують змінювати. Заводський міський голова Віталій Сидоренко вважає, що вулиця у місті Заводське на честь російського військовика „не підлягає перейменуванню“. А заступник міського голови Пирятина Михайло Мельниченко послався на коронавірусні обмеження, означивши тему перейменування вулиць на честь російського вбивці у Пирятині та селі Вишневе як неактуальну", — поінформував Олег Пустовгар.

"Деколонізація це передусім не про перейменування вулиць чи знесення пам’ятників. Це здебільшого про руйнування та тотальне знищення в собі колоніальної свідомості. Досить прикро що виконкоми трьох полтавських громад на мій запит щодо перейменування відписалися із вкрай ганебними формулюваннями. На мій погляд, це і є яскравий прояв колоніальної свідомості",- зазначив Олег Пустовгар.

Про ще один ганебний випадок Олег Пустовгар повідомив лише натяками. Так, 21 лютого, за три дні до повномасштабного російського вторгнення історику зателефонував можновладець. Так майже одразу після згадки Володимиром Путіном факту демонтажу пам’ятника Суворову у Полтаві до пана Олега зателефонував один з заступників голови Полтавської обласної ради з питанням щодо подальшої долі цього пам’ятника. Протягом розмови чиновник відверто переймався долею постаменту та, навіть, запропонував знайти людей, які готові його та передати до приватної колекції на зберігання.

<br>

В чому цінність звичайного пам’ятника позбавленого за висновком фахових експертів історичної, мистецької та культурної цінності – невідомо. Проте згадка про нього в одному з найфатальніших звернень Путіна до глядачів говорить про те, що Полтава та Полтавщина надто непокоять російську політичну верхівку. Це також свідчить про те, що кремлівська рать добре знає, яка політична ситуація складається навколо нашого регіону та ретельно слідкують за будь-якими проявами "руського міра" на території Полтавщини. А ще припускаємо, що спроба зберегти абсолютно непотрібну скульптуру створену невідомим радянським митцем є нічим інакшим як бажанням отримати прихильність російських загарбників у випадку захоплення ними Полтави. І якщо цим переймаються окремі чиновники, то можемо припустити, що в оборону міста дехто з можновладців просто не вірить. Більше того припускаємо, що дехто з місцевих політиків є потенційним колаборантом та цілком імовірно щиро вітає прихід "руського міра" на наші землі. Просто не всі їхні імена відомі, а політична діяльність надто розмита та популістична для серйозних ґрунтовних висновків з цього питання.

І щоб більш ефективніше відмежувати проукраїнських політиків від російських посіпак Верховна рада незабаром може прийняти проєкт Закону про внесення змін до Закону "Про географічні назви" щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України (реєстр. № 7253).

"Нині маємо лише нормативно-правові акти, які забороняють використання російського, неонацистського та тоталітарного режимів, а також символіки вторгнення. Однак, щодо топоніміки, законодавча база доволі розмита. Враховуючи, що за бажання зберегти радянське топонімічне надбання не передбачено жодних правових наслідків можна з упевненістю сказати, що новий законопроєкт нам конче необхідний", - зауважив Олег Пустовгар.

Нині у його планах дочекатися ухвалення законопроєкту, а поки історик планує співпрацювати з проукраїнськими громадами та спільно з їхнім керівництвом викорінювати проросійське та прорадянське минуле з громад Полтавщини.