Без санітарних книжок та маркування на продуктах: чи безпечна вулична їжа у Полтаві
Вулиця Європейська. Тут кілька кіосків у яких торгують хот-догами, сендвічами та шаурмою. Полтавка Юлія Гончаренко іноді споживає вуличну їжу, але турбується про якість продуктів. Тому купує тільки у перевірених місцях.
"Я можу з’їсти шаурму, млинці. Але я, зазвичай, їм в перевірених місцях. Кілька разів друзі брали шаурму у незрозумілих незнайомих місцях і отруїлися нею. Тож ми тепер перевіряємо і стежимо, де краще брати, де краще не брати", – розповіла полтавка Юлія Гончаренко.
Кожен споживач, який купує страву, може попросити такі документи: санітарний лист, сертифікати якості та санітарні книжки співробітників.
– Книжка? Ні, у мене документи вдома. Я не ношу їх з собою, – сказав продавець.
– А чому ви з собою їх не носите? – запитали ми.
– Не знаю, – відповів хлопець.
– Ось є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, – показує документ продавчиня.
– А санітарна книжка у вас є? – попросили ми.
– Так, – відповіла жінка.
– Чи є у Вас маркування на лотках з датами? – запитали ми.
– Чесно, не знаю, – сказав продавець.
– Воно ж видно, там дати є на маркуванні. Ви робите так чи ні?
– Ні.
А ось у цій точці всі документи у начальника, він надіслав їх окремо. А ось маркувати лотки з продуктами почали при нас.
– Тобто тут на жодних документів немає. Навіть санітарної книжки? – запитали ми.
– Санітарні книжки у мене. І зараз вони оновлюються у дівчат, – відповів власник кіоску.
Схожа ситуація у наступному кіоску. Тільки продукти лежать у мисках: не запаковані та зовсім без маркування.
– Скажіть, будь ласка, у Вас всі документи є? Можете показати санкнижку?
– У шефа. Все є, все добре, проходили у січні медкомісію, все нормально, – прокоментувала продавчиня.
– Воно все продається, немає, в принципі, сенсу. Я зробила, воно все продалося і на наступний ранок я приходжу на роботу я зроблю нові заготівлі, – додала продавчиня
При недотриманні санітарних вимог, споживачі можуть звернутися до Держпродспоживслужби.
"Виїжджаємо на місця, проводимо розслідування, підбираємо зразки продукції, дивимось простежуваність, чи є документація", – розказала начальниця відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби Полтавщини Раїса Кравченко.
Звернення, у яких йдеться про шкоду для здоров’я, мають обробити протягом одного-двох днів.
Під час покупки чебуреків та смажених пиріжків, потрібно звертати увагу на запах біля торгової точки.
"Якщо Ви відчуваєте запах горілої олії, пересмаженої, у таких точках не варто купляти тому, бо під час обсмаження утворюються канцерогенні речовини, які дуже шкідливі для нашого організму", – прокоментувала технолог Юлія Левченко.
А ось що говорить технолог стосовно шаурми.
"Судячи з зовнішнього вигляду та запаху, дуже складно оцінити, тому що використовуються солоні огірки й вони дають такий кислуватий запах. Курка, мені здається, що зберігалася тривалий час на відкритому повітрі. Тому, що вона досить складно нарізається і шматки обвітрені", – зауважила технолог.
Якщо після споживання жирної їжі ви відчули себе зле – варто звернутися до лікаря.
"Навіть якщо цей стан за добу-дві мине, то з великою ймовірністю, до 70-80 відсотків залишаються резидуальні явища, то є проблеми зі шлунково-кишковим трактом та з імунною системою", – розказав інфекціоніст Юрій Сухов.
Всього ж у Полтаві 139 кіосків з фаст-фудом. Окрім цього, у закладах громадського харчування обслуговувати мають у спецодязі та в рукавичках.
Ірина Яременка, Станіслав Авдєєв, PTV Полтавське Телебачення