Три роки Великої війни в Україні в цифрах

24 лютого 2022 року близько 4:00 з Миргородського військового аеродрому злетіли винищувачі. За лічені хвилини ворог завдав по об’єктові удару. Так для Полтавщини розпочалась повномасштабна російсько-українська війна.

У перші дні широкомасштабного вторгнення у Полтавській області створили потужний гуманітарний хаб, який був націлений на допомогу областям, через які проходила лінія фронту. Окрім того, в область прибули близько 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб із Харківщини та Сумщини. 

Війна в Україні в цифрах

За розрахунками ООН, від лютого 2022 року населення України скоротилося на 10 мільйонів, або приблизно на чверть.

Демографи дедалі впевненіше говорять про те, що депопуляція, тобто систематичне скорочення населення України, є неминучою, і, власне, це вже відбувається.

Станом на липень 2024-го, за даними, що ґрунтуються на показниках трьох українських операторів мобільного зв'язку, на території, підконтрольній Україні, проживало 30 млн людей.

Міністерство економіки у розробці своїх макропрогнозів користується дещо вищим показником – 33 млн людей.

За звітом ЦРУ, оприлюдненим восени 2024 року, рівень смертності в Україні становить 18,6 на тисячу осіб. Це найвищий показник у світі.

Росія у цьому звіті опинилася на дев'ятому місці, - там смертність становить 14 на тисячу осіб.

Так само, за даними ЦРУ за 2024 рік, Україна має найменший у світі показник народжуваності - шість дітей на тисячу осіб - і посідає 228 місце.

Втрати серед цивільних

За даними ООН, впродовж 2024 року кількість жертв серед цивільного населення в Україні значно зросла.

Як заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Дікарло, кількість загиблих і поранених унаслідок дій російських військ зросла на 30% порівняно з попереднім роком. Ці дані були оприлюднені під час засідання Ради Безпеки ООН у січні 2025 року.

Особливу увагу в ООН звернули на зростання кількості постраждалих серед дітей. У перші три квартали 2024 року зафіксували більше випадків загибелі та поранень дітей, ніж за весь 2023 рік. За інформацією Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), загалом від початку повномасштабного російського вторгнення загинули щонайменше 12 456 людей, серед яких 669 дітей.

Рік тому ООН оперувало цифрою у 10191 загиблого цивільного.

В ООН підкреслюють, що статистика відбиває лише підтверджені смерті, і що реальна кількість жертв може бути значно вищою.

Переселенці в Україні

За даними міністерства соціальної політики, на початок грудня 2024 року в Україні були зареєстровані 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб.

З них – 3,6 млн – це люди, які стали переселенцями після початку повномасштабного вторгнення.

2,5 млн із них не можуть повернутися до своїх домівок, оскільки їхнє житло або зруйноване, або розташоване у зоні активних бойових дій, або на тимчасово окупованій території.

Станом на січень 2025 року допомогу від держави отримували 1,2 млн ВПО.

На виплати допомоги ВПО у 2024 році виділили 57,6 млрд грн – у 20 разів більше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Витрати на війну

Як повідомили ВВС Україна у міністерстві фінансів, за 2024 рік бюджетні видатки на безпеку й оборону становили майже 2,1 трлн гривень (51,9 млрд доларів). Тобто в середньому день війни коштував близько 5,7 млрд грн (142 млн доларів).

На 2025 рік на забезпечення Сил оборони передбачили понад 2,2 трлн грн (49 млрд доларів), що становить 26,3% ВВП.

З цієї суми 740 млрд грн спрямують на закупівлю зброї, що повністю покриває річну потребу, а майже 50 млрд грн – на виробництво та придбання БПЛА.

Весь час від початку російського вторгнення усі видатки на оборону Україна покривала з власних коштів. Проте це може змінитися через ухвалену країнами G7 програми Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).

Як твердять у міністерстві фінансів, особливість цієї програми полягає у можливості спрямувати частину цих коштів (від ЄС та Британії) безпосередньо на оборонні потреби. На думку мінфіну, у поєднанні з внутрішніми ресурсами, зокрема отриманими від нещодавно ухвалених змін до Податкового кодексу, це дозволить зміцнити військовий потенціал і забезпечити усі критичні потреби української армії.

Міжнародна допомога

Фінансова допомога від партнерів України і надалі залишається одним із ключових факторів економічної стабільності в Україні, адже саме вона покриває значну частину цивільних видатків бюджету, поки те, що дає українська економіка, іде на фінансування оборони.

За даними міністерства фінансів, у 2024 році Україна отримала близько 41,7 млрд доларів фінансової допомоги від партнерів. Загалом у 2022-2024 роках Україна отримала від союзників понад 115 млрд доларів до бюджету.

Трійка лідерів виглядає так:

майже 45 млрд доларів надійшло від ЄС,

31 млрд доларів – від США,

12,4 млрд доларів – від МВФ.

Від початку 2025 року внесок ЄС у допомогу зріс ще на 3 млрд євро.

Показово, якщо зважити надану Україні допомогу на ВВП країн-партнерів, топ-10 складатиметься із балтійських та скандинавських держав, а також Польщі. Очолює цей список Естонія.

За підрахунками Кільського інституту світової економіки, який відстежує усю допомогу, надану Україні партнерами, від початку війни загалом Європа надала Україні 70 млрд євро фінансової та гуманітарної допомоги, а також військової допомоги на 62 млрд євро.

США ж надали військової допомоги на 64 млрд євро та фінансової допомоги на 50 млрд євро.

У 2025 році, за очікуваннями НБУ на основі вже укладених угод, Україна планує залучити 38,4 млрд доларів допомоги від міжнародних партнерів.

У міністерстві фінансів відзначають, що значна частина цієї допомоги має надійти за програмою ERA. Це механізм, який передбачає отримання від країн G7 50 млрд доларів США із подальшим погашенням за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Загалом програмою заплановано отримати по 20 млрд доларів від ЄС та США, 3,7 млрд доларів від Канади та по 3 млрд доларів від Британії та Японії.

Зокрема, у 2025 році очікується, що Україна залучить 22 млрд доларів від загальної суми програми ERA.

Руйнування та збитки

За підрахунками Київської школи економіки (KSE), яка від початку російського вторгнення веде облік економічних втрат України, станом на листопад 2024 року загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України, зросла до 170 млрд доларів. На січень 2024 ці втрати оцінювали у 155 млрд доларів.

Як зазначають в KSE, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.

Із усіх секторів житловий має найбільші збитки, які оцінюються 60 млрд доларів. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, з яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки.

Найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.

На додачу до руйнування житла, 3,5 млрд доларів складають втрати у комунальному господарстві. Значних руйнувань зазнали майже тисяча котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.

Збитки, завдані транспортній інфраструктурі - дорогам, портам, авіаційній галузі - оцінюють у 38,5 млрд доларів. Крім того, за підрахунками KSE, за час війни в Україні знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.

Енергетичний сектор України втратив активів на 14,6 млрд доларів. Внаслідок російських атак повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об'єктів нафтогазової інфраструктури.

Майже таких самих збитків – 14,4 млрд доларів – зазнали промисловість та будівництво. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже пів тисячі великих та середніх приватних, а також державних підприємств.

Збитки аграрного сектору економісти KSE оцінюють у 10,3 млрд доларів.

Окрема стаття – втрати в освітній (7,3 млрд доларів) та медичній (4,3 млрд доларів) інфраструктурі.

Від початку повномасштабного російського вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тисячі закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів. Крім того, зруйновано чи пошкоджено понад 1,5 тисячі медичних об'єктів.

Близько 4 млрд доларів втрачено і у культурній спадщині України.

Військові дії та обстріли Полтащини

На початку березня 2022 року колона російської техніки, яка рухалась із Сумщини на Ніжин Чернігівської області, заблукала на півночі Полтавщини, у колишньому Гадяцькому районі. Оскільки у ворогів закінчилося пальне, росіяни кидали техніку й тікали лісами. Їх відловлювали 150 озброєних місцевих мисливців, лісників та членів тероборони. Цю подію назвали "Гадяцьким сафарі".

27 червня 2022 року росіяни обстріляли кременчуцький ТЦ "Амстор". Унаслідок теракту загинула 21 людина.

7 червня 2024 року у Полтавському районі рф обстріляли цивільну інфраструктуру. Було влучання у приватний будинок. З-під завалів зруйнованого будинку під Полтавою, який постраждав від обстрілу, дістали жінку. Її госпіталізували у важкому стані. 8 червня в лікарні жінка померла.

3 вересня росіяни вдарили балістикою по Інституту зв’язку в Полтаві. Внаслідок обстрілу 59 людей загинуло, 328 - поранені.

1 лютого 2025 року рашисти поцілили по житловому будинку в Полтаві. Зруйновано під’їзд із 1 по 5 поверх. Внаслідок ворожого удару загинули 14 осіб, з них дві дитини 9 та 12 років. 20 – постраждали, з них чотири дитини віком 3 міс., 2, 8 та 12 років.