Який вигляд має зона відчуження через 35 років. Спецрепортаж із Чорнобиля
35 років тому на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша за всю історію ядерної енергетики катастрофа. Тоді вибухнув реактор на четвертому енергоблоці. Через це у повітря вивільнилася велика доза радіації. Сергій Ізмайловський був ліквідатором катастрофи, тоді йому було 23 роки.
"Ми на даху не працювали, там працювали до нас. Ми працювали під дахом, там були великі вентиляційні труби й ми їх змивали кислотою. А з нами був представник станції. Він нам каже: "Давайте до низу йти не будемо, знайдімо місце, де менше радіації". Заглядаю туди в дірку, а там жерло. Жерло вулкана", – розповів Сергій Ізмайловський, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС.
30 кілометрову територію навколо реактора віднесли до зони радіоактивного забруднення. Тоді із 76 населених пунктів евакуювали понад 115 тисяч людей.
"Сказали через три дні повернемося, дезактивацію в місті проведемо і будете жити, як і жили. Нас вивезли в село, і людей змусили взяти нас, але люди стали боятися, що ми випромінюємо радіацію і почали нас виганяти. Бабусі позакривали котів у домах, а ліквідатори розповідали, що як випускали їх, то коти вибігали й землю їли. У наслідку їх збирали та розстрілювали, тому що хвилювалися, що вони несуть радіацію", – поділилася Ксенія Нікітчук, жителька Прип’яті.
Попри високий радіаційних фон, у зоні відчуження продовжували працювати медики, поліціянти та інші служби. Микола Міщук десять років пропрацював пожежником у Чорнобилі.
"Об’їздив всю зону відчуження. Там були й лісові пожежі, і в місті Прип’ять, і на станції, і в Чорнобилі. Були випадки мародерства, я знаю. Батько і син, які працювали в зоні. Вони в Прип’яті розбирали меблі, складали їх в автомобіль і вивозили в місто Чернігів на продаж", – розповів Микола Міщук, чорнобилець.
Зараз у Чорнобилі також продовжують працювати люди. Тут є кілька магазинів і адміністративних будинків, та щодня приїжджають туристи.
"Дві найпопулярніші локація – це "Дуга" і Прип’ять, а ще окремо колесо. Для нас воно як Ейфелева вежа. Цей туризм стрімко розвивався останні три роки до карантину, тоді 80 відсотків туристів були іноземцями. І заїжджали по 1000-1500 осіб на вихідних та по 700-800 в будні дні", – прокоментував Олександр Сохацький, туристичний гід.
"Я відчула, що це дуже світле місто. Чисте місто. У нього були надії на велике майбутнє, але на жаль сталася трагедія, яка перекреслила надії. Але я навіть не відчула горя там, але згадуючи розповіді людей, то мешканці не думали, що вони не повернуться. Тому, мабуть, я і не відчували, що вони тут горювали", – прокоментувала туристка Людмила Липівська.
Але навіть через 35 років після катастрофи радіоактивний фон в зоні відчуження високий.
"Минулого року була масштабна пожежа, згоріло 67,5 тисяч гектар лісу. І через це в повітря було піднято величезна кількість радіонуклідів. Вони були перенесені й повторно осіли та сформували нову карту забруднення. Тому те, що було відносно чисте, то на сьогодні воно знову може виявитися забрудненим", – прокоментував Валентин Щербина, віцепрезидент асоціацією екологів.
За прогнозами екологів, радіоактивні елементи будуть збільшуватися до 2055 року.