Мистецтво зцілення: як малювання допомагає відновитися пораненим військовим

Вчора 0

Психологічна реабілітація поранених військових – це не просто медична необхідність, а життєво важливий процес, що допомагає їм повернутися до повноцінного життя. Війна залишає глибокі шрами не лише на тілах, але й у душах захисників, і мистецтво, зокрема малювання, стає потужним інструментом для відновлення емоційного балансу та подолання травматичних переживань.

Полтавська художниця та волонтерка Алла Третяк, вже понад рік допомагає ветеранам відновити психологічне та емоційне здоров’я за допомогою малювання. Вона зі своєю командою почала відвідувати медичний заклад та спілкуватися з пораненими захисниками. Пані Алла у цих відвідинах відчувала власну внутрішню потребу:

“Це дуже змішані відчуття.Тут і біль і радість. Радість від того, що ти можеш їх підтримати. Біль, бо ти стикаєшся з їх болем. Це моя власна внутрішня потреба, як волонтерки. Я відчуваю, що це і їм потрібно, бо вони завжди радісно нас зустрічають і потребують цього спілкування”, — розповіла художниця.

Відвідини поранених військових. Фото з фейсбук сторінки Алли Третяк

Пізніше волонтери вирішили урізноманітнити свої візити й додати до них малювання.

“Було бажання чимось їх порадувати, виникла ідея помалювати, бо мені самій захотілося помалювати й хлопці за власної ініціативи почали підключатися до цього процесу”, — додає Алла.

Спочатку художниця запропонувала військовим працювати з “ляпками”, щоб познайомити їх з кольором, та спробувати в них побачити щось більше ніж плями. Потім поступово вони вже переходили до написання різноманітних картин. Зазвичай військові малюють самостійно, адже найголовніше, щоб поранені захисники відпочили, розслабилися, відпустили себе, а свої емоції “передали” за допомогою фарби й пензлів на папір або полотно. Проте у них був досвід і колективної роботи:

“Одного разу ми вирішили написати спільну картину. Кожен з учасників міг намалювати на полотні фігуру, або що йому хотілося. Потім я вже об'єднувала це в єдину картину. А інше заняття в нас було, коли я поставила їм певну задачу і кожен вже малював та інтерпретував її по-своєму”, — поділилася художниця.

Завдання з малювання "ляпками". Фото з особистого архіву художниці

Як розповідає Алла поранені військові починають малювати не відразу, має пройти певний час реабілітації, і коли вони матимуть емоційні сили та бажання то вони пропонують їм почати малювати. Наприклад під час першого візиту деякі військові спочатку не йдуть на контакт, потім вони “приглядаються”, а потім вже на третій візит вони “підключаються”, пробують взяти до рук пензлика та почати творити:

“Вони самі вирішують, чи малювання їм потрібно, чи вони готові. Це завжди лише їх власне бажання та ініціатива. Наша роль – надихнути та допомогти їм почати творити”, — додає художниця.

Малювання стає не просто терапевтичним інструментом для військових під час реабілітації, а й способом вираження емоцій, переживань та спогадів. Для багатьох це можливість відволіктися від травматичних подій, зосередитися на творчому процесі та відновити внутрішній баланс. Деякі військові після реабілітації у лікарні переносять малювання й у подальше відновлення, а для деяких це стає певним хобі:

“Буває що ми підтримуємо зв’язок із деякими хлопцями й вони зі мною діляться: “ой, а я таку там картину створив”,“ а таку зараз пишу”,“ а от цю прямо всю ніч робив, бо мені так хотілося її завершити” - для них це переростаю у певне захоплення і вони продовжують роби це з певним натхненням”, — розповідає художниця.

Військовий з протезованою рукою за процесом малювання. Фото з фейсбук сторінки Алли Третяк

За час своїх відвідин до медичного закладу Алла змогла надихнула багатьох військових почати малювати один із них Юрій Єщенко. Разом з ним у листопаді 2024 року вони організували парну виставку “Сила в тобі”. На виставці було представлено 13 робіт. Частина з них це роботи полтавської художниці, частина — твори захисника України.

Роботи Юрія Єщенко. Фото з парної виставки "Сила в тобі"

Про позитивний вплив мистецтва на психологічну реабілітацію поранених військових розповідає також і психолог платформи “План Б” Артем Чернов. Він зазначив, що це є прикладом емоційного врівноваження та розвантаження:

“Під час творчого процесу у людини залучена як і уява, так і дрібна моторика, що може навіть бути корисно при реабілітації різних травм та поранень”,— додає психолог.

Волонтерки разом із захисником. Фото з особистого архіву Алли Тректяк

Як зазначив експерт травма, безумовно, має значення, але головна мета не в тому, щоб її "розколупати", а в тому, щоб допомогти людині знайти вихід. Існують різні методики. Деякі вимагають експозиції, тобто реконструкції травматичних подій. Інші ж обходяться без цього. Достатньо лише згадати, що людина відчувала і які обставини супроводжували травму. Далі варто не заглиблюватися, а застосовуємо техніки, щоб знизити негативні емоції. Існує також ресурсний підхід. Це може бути малювання, танці, ліплення, вирізання – все, що людина хоче робити й до чого має хист:

"У цьому випадку реконструкція травми не має значення, важливе лише бажання людини займатися творчістю. Люди часто фокусуються на втратах, а не на можливостях у нових умовах. І тут на допомогу приходить ресурсний підхід. Важливо зосередитися не на тому, що втрачено, а на тому, що можна зробити зараз",— розповідає Артем Чернов.

Також психолог стверджує, що впровадження мистецтва або арттерапії варто робити в середині процесу реабілітації, коли, наприклад людина пройшла кризу звільнення чи етап емоційного болю з приводу травми або поранення. Він також додав, що потрібно впроваджувати різноманітні методи в психологічну реабілітацію військових, адже не існує універсального методу, який підходить всім. Враховуючи індивідуальність кожної людини, її самооцінку та досвід потрібен широкий спектр методів:

"Важливо впроваджувати якомога більше способів, але не можна нав'язувати якісь методи. Людина повинна спробувати, оцінити, що їй підходить, а що ні. Якщо творчий підхід не допомагає, можна звернутися до класичної когнітивно-поведінкової терапії", — підсумував психолог.