Як у Сумах під час війни функціонує інклюзивний простір для дорослих і дітей

«Аби привернути увагу суспільства до цих людей та допомогти справитися з переживаннями». Як у Сумах під час війни функціонує інклюзивний простір для дорослих і дітей.

У квітні 2024 року одна з міжнародних благодійних організацій відкрила у Сумах інклюзивний простір. Як працює заклад та чому люди з інвалідністю потребують особливої уваги під час війни – розповіла координаторка проєкту Галина Докторович.

Люди з інтелектуальними, психічними розладами та інвалідністю набагато важче й гостріше переносять війну в країні, розповідає психологиня та координаторка проєкту Галина Докторович. Саме тому і був створений інклюзивний простір, аби допомогти їм справлятися з переживаннями: «У психології є таке поняття, як вербалізація. От ми з вами сіли, побалакали й нам легше стало. А коли ці люди чують тривоги, вибухи, вони переживають, бояться, але не завжди можуть висловитися, проговорити це через свої особливості та нозології. Їх важче зрозуміти та вислухати. Тому вони замикаються в собі і потребують особливої допомоги у цей час».

Ще одна мета проєкту, розповідає жінка, – це привернути увагу суспільства до людей з інвалідністю та змінити ставлення до них: «Всі ми різні, але ми всі однаково люди, і всім має вистачити місця під сонцем».

У просторі можуть отримати комплексні послуги діти від 5 до 18 років і їхні батьки, а також дорослі від 18 до 49 років. Це люди з інвалідністю або у яких є висновок інклюзивно-ресурсних центрів про те, що у них є певні нозології: розлад спектра аутизму, фізичні порушення внаслідок ураження ЦНС, генетичні захворювання та синдроми, інтелектуальні, сенсорні, когнітивні порушення, тяжкі порушення мовлення. Зараз серед учасників інклюзивного простору 96 дітей та дорослих. 

Більшість послуг для реабілітації чи навчання дітей і дорослих людей з інвалідністю — дороговартісні, тому особливість проєкту в тому, аби зробити їх доступними кожному, хто потребує. У інклюзивному просторі послуги для клієнтів безоплатні.

Пані Галина розповідає: їхні бенефіціари приходять до них щодня. Хтось – пограти у шахи, чи просто поспілкуватися, хтось – позайматися з психологом або втілити свої творчі задуми.

Пані Наталія нещодавно закінчила свій виріб – мініверсію Ейфелевої вежі, також жінка створює прикраси, картини й пише вірші. У просторі для неї виділили окреме робоче місце.

З учасниками у просторі працюють соціальні працівники корекційного спрямування для дітей та дорослих, а також логопед, фізіотерапевт і психолог.

Діти можуть знаходитися у просторі до 4-х годин, а дорослі – протягом дня. «У нас є діти з дуже складними розладами, за ними потрібен постійний догляд, але мами просять хоча б на 2-3 години залишити їх, аби зробити якусь свою роботу. У нас є волонтери, які безоплатно приходять і допомагають доглядати за ними», — пояснює Галина Докторович.

У просторі обладнали кухню для занять з кулінарії. «Основне для нас – адаптувати та соціалізувати дітей. Тому ми вчимо їх найелементарнішому: як приготувати бутерброд, як зробити яєшню, салати, напої. Це дуже важливо і потрібно. Бо діти не вміють тримати ножа, не вміють різати, а ми всьому навчаємо. Окрім того, вони самі потім сервірують стіл і все самі за собою прибирають».

Також навчають й іншим речам для повсякденного життя і дітей, і дорослих, наприклад, зав’язувати шнурки аби застібати ґудзики, розповідає пані Галина: «У нас є Андрій, йому 34 роки, коли його мамі сказали, що він сам навчився шнурувати шнурки, вона не повірила. Тут важливо, що вони потрапляють в колектив рівних собі, на групових заняттях вони дивляться один на одного і тягнуться, швидше вчаться».

Також для учасників простору постійно організовують майстер-класи, вони виготовляють картини, іграшки, аплікації, потім із цих виробів готують виставку.

Ще один напрямок роботи соціальних працівників – проведення екскурсій. Наприклад, якщо планується заняття з кулінарії, то учасників ведуть у магазин і вони самі мають змогу обрати продукти, які їм будуть необхідні. Також організовують і спільні екскурсії для батьків і дітей.

«Нещодавно ходили усі разом у театр. Їм було так приємно, що про них піклуються. І у нас була така ідея, що саме діти привели мам у театр, а не навпаки. Одна дівчинка підійшла до мене і каже: «Подивіться, яка у мене красива мама, і я красива». А я кажу їй: «Звісно красива». Таким дітям дуже важливо чути компліменти», — згадує Галина.

Психолог проводить і групові заняття для батьків. На таких зустрічах батьки не лише мають змогу відволіктися, а ще і поспілкуватися один з одним.

«На одному занятті для батьків вони виготовляли свічки. І от одні із батьків познайомилися і вияснили, що у їхніх дітей однакові нозології і вони так активно почали обговорювати, які підходи у вихованні використовують, обмінялися досвідом. Це дуже важливо, бо спілкування у батьків таких дітей дуже обмежене. У нас у суспільстві ще немає розуміння і прийняття таких людей і дітей».

Аби потрапити до простору, необхідно мати висновки інклюзивно-ресурсного центру про певні нозології або посвідчення про інвалідність. Записатися можуть як жителі Сумської області, так і внутрішньо переміщені особи.

Заклад функціонує у межах проєкту «Спеціалізована підтримка для дітей, осіб з інвалідністю та їхніх сімей під час реагування на війну в Україні» , який фінансує благодійна організація «Карітас Франція».