Полтавський ботсад майже століття зберігає 600 видів рослин з усього світу

У самому центрі Полтави є унікальне місце, де зберігають та вирощують рідкісні та екзотичні рослини. Ботанічний сад є науково-дослідним підрозділом Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Це місце майже 100 років зберігає унікальну колекцію флори та сприяє поширенню знань про рослинний світ.

У саду налічується близько 600 видів рослин із різних куточків земної кулі. Ботанічний сад розкинувся на понад 5 гектарах і розділений на кілька відділів: дендрарій, альпійська гірка, відділи квітково-декоративних, сільськогосподарських та лікарських рослин, плодовий сад, музей українського квітникарства просто неба та зелений клас.

У дендрарії росте 136 видів дерев та чагарників, включаючи 18 видів голонасінних, а на альпійській гірці представлено 87 видів рослин, серед яких численні цибулинні та трав'янисті. Оранжерея зберігає 600 видів і сортів, зокрема різноманітні кактуси, фінікову пальму канарську та алое деревоподібне. За роки свого існування ботанічний сад пережив багато випробувань, але попри все зберіг свою унікальність та наукову цінність. 

Заснований для наукових досліджень

Як розповідає директорка ботанічного саду Антоніна Дзюбаненко за архівними даними ботсад був закладений у кінці 1920-х років викладачами і студентами тоді Полтавського інституту народної освіти (нині Полтавський національний педагогічний університет) під керівництвом професора-ботаніка Миколи Ніколаєва.

Ідея створення навчальної бази виникла через потребу студентів-природників у практичних дослідженнях. Була знайдена занедбана ділянка міської землі розміром 12 гектарів, яку студенти самовільно розчистили та почали висаджувати сільськогосподарські культури. До початку 1930-х років їх налічувалося близько 400 видів.

"Студенти самовільно створили та організували ці ділянки, розчистили сміття і почали проводити дослідження, висаджувати культурні рослини. Керівництво інституту побачило необхідність узаконити це, тому звернулося до міської влади, щоб передати цю територію для навчальної бази педуніверситету. Питання вирішилося позитивно", - ділиться пані Антоніна.

“Під час війни поїли цілий район”

За переказами колишніх працівників, у часи Другої світової війни руйнувань і пошкоджень ботанічний сад не зазнав, ба більше, тут продовжувалися навчально-дослідні роботи. Крім того, криниця на території саду забезпечувала водою місцевих жителів.

“За розповідями “старійшин”, сюди приходили люди, які мешкали поряд і брали воду з криниці, бо водогін був розбомблений. Під час реконструкції ми навіть натрапили на німецьку міну“, - розповідає пані Антоніна.

Розквіт та надання статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.

У 1960-х роках на території відбулися значні зміни, що заклали основу для її подальшого розвитку. Це був період активного створення навчально-дослідних ділянок, де студенти могли здобувати практичні навички. Було закладено великий плодовий сад, а також зібрано безліч декоративних рослин. Тоді ж висадили дерева, що збереглися й донині: кипарисовик горіхоплідний, бундук канадський та бархат амурський. Нині цим деревам вже понад 60 років, і їх продовжують вирощувати та оберігати.

Приблизно наприкінці 1960-х років на території була збудована теплиця площею близько 200 квадратних метрів. Вона відігравала ключову роль у практичній підготовці студентів, де вони навчалися вирощувати розсаду квітково-декоративних та овочевих культур. З появою теплиці було започатковано створення колекції рослин закритого ґрунту. Ця колекція активно розвивалася наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років і включала різноманітні види, такі як китайські розани, гібіскуси, пальми, агави та численні кактуси. На жаль, зараз зберігся лише фрагмент цієї теплиці.

Важливим етапом в історії території стало надання їй 1964 року статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Доступ до території обмежується, і відтоді вона стала закритою та недоступною для широкого загалу, функціонуючи виключно як база для студентів педагогічного університету.

“Це рішення було прийняте для того, щоб зберегти унікальні рослини та їхню значущість для освітнього процесу. Зокрема, йшлося про захист рідкісних видів та формування унікального ландшафту, який служив би своєрідною живою лабораторією для студентів”, - розповідає Антоніна Дзюбаненко.

У 1990 році завершилося будівництво оранжереї. Після цього керівництво звернулося до Академії наук України щодо надання статусу ботанічного саду, оскільки було зібрано близько 200 колекцій рослин закритого ґрунту. Рада ботанічних садів та Академія наук визнали відповідність критеріям ботанічного саду, однак на місцевому рівні цей статус так і не був закріплений.

Занепад та відродження саду за Незалежності.

Зі слів Антоніни Дзюбаненко, коли вона стала на посаду директора та завідувачки навчальної лабораторії ботанічного саду у 1992 році, його територія перебувала у жахливому становищі.
“Прямо розруха настала, коли я прийшла сюди, побачивши зарослі й розвалену теплицю, де колись були оази з квітниками. Навчальні ділянки, сади – все було знищено. Те, що не користувалося попитом, щоб зірвати та продати на ринку, все виносили. Це було розорення фактично”, - згадує пані Антоніна.

Вирішивши, що сад потребує відродження, вона разом з новою деканкою природничого факультету Мариною Гриньовою взялася за його реконструкцію та відновлення втраченої колекції фауни. Для поповнення колекції вони здійснили поїздки по всій Україні, відвідуючи інші ботанічні сади та парки. У 90-ті роки обмін рослинами був безкоштовним, що дозволило швидко зібрати потрібні зразки.

"З нами тоді всі з радістю ділилися, тому ми змогли не тільки відновити втрачене, але й значно розширити наші надбання", — згадувала пані Антоніна.

Були зібрані нові колекції різних культур. Господарська частина провела демонтаж старих споруд та облаштування території, зокрема, створивши кам'яну гірку на місці старої теплиці. Розширилися також і дендрарій та оранжерея, до них додалося безліч нових екземплярів рослин. Робота з відновлення ботанічного саду тривала понад 15 років.

Майже одночасно з відновленням колекцій ботанічного саду почалася активна екологічна та профорієнтаційна робота з населенням. Відкриття території саду для відвідувачів призвело до зростання зацікавленості та потреби в екскурсіях.

"Спочатку екскурсії проводилися працівниками саду самовільно, а згодом, завдяки інтересу вчителів природознавства, почали проводити тематичні екскурсії-уроки для школярів з усієї Полтави, а також екскурсійні тури для туристів”, - розповідає пані Антоніна.

Виклики, які стоять перед ботсадом сьогодні

За словами Антоніни Дзюбаненко, з початком пандемії та повномасштабного вторгнення кількість екскурсій зменшилася. Працівники ботанічного саду розуміють, що існує нагальна потреба розширити напрямок роботи, а особливо з дітьми.

“Нас, як педагогів, хвилює сучасний стан і здоров'я дітей. Ми повинні частіше “приводити” їх у прямий контакт з природою", — розповідає Антоніна Дзюбаненко.

Також ботанічний сад потребує оновлення інфраструктури: облаштувати доріжки, привести в належний стан будівлі, створити комфортне середовище для відвідувачів.

“Ми повинні бути гарними. Зараз працівники саду почали проводити ландшафтні роботи, облаштувати доріжки. Проте роботи ще досить багато. Також хотілося б і надалі розширювати наші колекції рослин”, - ділиться пані Антоніна.
Крім того, викликом також є й зміна клімату. Важливо розробляти нові підходи до створення таких колекцій не лише в ботанічних садах, а й у парках.

“Нам потрібно покращувати мікроклімат у самих містах, бо це наше комфортне життя. Ці аспекти потребують дослідження в ботанічних садах”, - розповідає пані Антоніна.

Як допомогти полтавському ботанічному саду?

Ботанічний сад Полтавського педуніверситету, як і більшість державних установ, стикається з викликами, які часто загрожують його нормальній роботі. Поки що унікальні колекції саду збережені завдяки ентузіазму його співробітників. Будь-хто може допомогти зберегти це унікальне місце, просто завітавши сюди та відвідавши екскурсію. Сад працює в будні з 8.00 до 15.00 за адресою вулиця Кірхова, 16. Вхід на територію безплатний, а в оранжерею коштує 40 гривень з особи. За екскурсію потрібно попередньо домовитися за телефоном 05322 22829.