Контент, що чіпляє: як медіа у Полтаві перезапускають довіру аудиторії

У Полтаві медіа використовують суржик в новинах та образи літературних героїв, щоб зацікавити підписатися на публікації. Скриншот: Полтавська хвиля у ТікТок

У Полтаві медіа використовують суржик в новинах та образи літературних героїв, щоб зацікавити підписатися на публікації. За роки повномасштабної війни медіа у Полтаві працюють буквально від виживання до розвитку. Попри виклики опановують нові інструменти залучення аудиторії та коштів, щоб зберегти незалежність та продовжувати повноцінно працювати. Представниця Інституту масової інформації в Полтавській області поговорила з двома популярними у регіоні медіа, які постійно впроваджують нові формати роботи, та дізналася, як виданням вдається бути цікавими для читачів й утримувати увагу. Про це читайте у блозі. 

Суржик як фішка для щотижневих відео 

Редакція “Полтавської хвилі” на початку цього року почала розвивати відеопроєкт “Шо там у Полтаві?” на YouTube, в якому у форматі щотижневих випусків підсумовує актуальні події регіону. Фішка таких відео – ведуча активно використовує знаменитий полтавський суржик, вплітаючи його у сюжетну лінію. Таким чином редакція поєднує актуальні теми з елементами пояснення, критики та  реакції суржиком на події.

Проєкт має на меті зробити локальні новини доступнішими та цікавішими для глядачів. У випусках поєднуються різні типи контенту – від важливих суспільних тем до резонансних або курйозних історій. 

Такий формат дозволяє медіа не лише утримувати увагу аудиторії, а й розширювати свою присутність у цифрових платформах, зокрема через відеоконтент і персоналізацію подачі новин. 

Відео з суржиком з'являються на каналі “Полтавської хвилі” щоп'ятниці. Скриншот: фейсбук-сторінка “Полтавської хвилі”

Загалом редакція вирішила поєднати кілька форматів. Про це у коментарі представниці Інституту масової інформації Надії Кучер розповів засновник та СЕО “Полтавської хвилі” Віталій Улибін. 

“Ми запустили повністю новий YouTube-канал“Полтавська хвиля”, на якому є кілька форматів: відеорозслідування, новини полтавською говіркою та урбан-блог. Оскільки канал ще зовсім новий, зарано говорити про вимірюваний імпакт чи приріст аудиторії. Однак ми вже зібрали чимало коментарів як під самими відео, так і в особисті повідомлення. Загалом людям зайшли нові формати”, – ділиться Віталій Улибін. 

“Полтавська хвиля” запустила оновлений канал у YouTube. Скриншот: “Полтавська хвиля”

Ще один медійний продукт від “Полтавської хвилі”, аналогів якому немає серед інших місцевих видань, – подкаст “Чи боїшся ти темряви?”. Канал нараховує понад 10 тисяч підписників, у подкастах ведуча розповідає кримінальні історії, які сталися в області. 

ВТім найбільш контраверсійним, за словами засновника і СЕО “Полтавської хвилі “, став саме дайджест новин, де є суржик.

“Думки аудиторії розійшлися – комусь зайшли новини у легкому форматі, які не змушують сильно грузитися, але при цьому доступно доносять головні події. Інших тригерить говірка, мовляв, суржик псує чистоту мови. Але ми з самого початку розуміли, що це доволі нішевий проєкт і він не буде подобатися всім. Тому для нас це очікувана і нормальна реакція”, – говорить Улибін.

Редакція не планує зупинятися та готує ще один проєкт. “За кілька тижнів плануємо реліз ще одного каналу в YouTube, який буде зосереджений на фуд та тревел тематиці і відкриватиме Полтавщину під незвичним кутом зору”, – анонсував медійник.

У березні медіа також зробило ребрендинг. “Оновили філософію, місію та цінності нашого медіа. Разом із візуальним і ціннісним оновленням також перезапустили сайт. Тепер кожен може створити собі власний кабінет і налаштувати персоналізовану стрічку новин, підписатися на окремих авторів, або на окремі рубрики на сайті і отримувати сповіщення про оновлення саме про свої улюблені формати”, – розповів Віталій Улибін. 

У планах - запуск персоналізованих розсилок

Минулого року через зупинення фінансування всіх програм США в Україні онлайн-медіа “Полтавська хвиля” запустило спільноту “Схвильовані”, де можна підтримати роботу редакції щомісячною підпискою. Учасникам спільноти пропонували доступ до закритого телеграм-каналу, закриті події, можливість обирати й пропонувати теми для матеріалів, бекстейджі зі знімань, ранній доступ до ексклюзивних публікацій, розіграші квитків на концерти. Цьогоріч, як розповів Улибін, редакція оновила  кабінет членів спільноти. 

“Оформити підписку стало простіше, а сама підписка відкриває більше вигод для членів спільноти”, – розповів засновник медіа. Ще у планах “Полтавської хвилі“ запустити найближчим часом  персоналізовані розсилки.

Схожу ідею – підписку на контент – розвиває і видання “МедіаДоказ”, яке спеціалізується на розслідувальній журналістиці. Редакція запустила підписку за мотивами літературної класики. Читачі обирають героя – Солоху, Вакулу, Енея чи Вія – і таким чином підписуються на підтримку медіа.  

Видання “МедіаДоказ” запустило в текстовому форматі спільноту. Скриншот: телеграм-канал “МедіаДоказ” 

“Нас підтримують міжнародні партнери, ми постійно працюємо з грантами – і це важлива частина нашої роботи. Але ми хочемо мати й підтримку від власної аудиторії,  людей, яким важливо, щоб корупція і розкрадання бюджету не були нормою. Ми також розуміємо потребу диверсифікувати доходи, щоб медіа не залежало від одного джерела фінансування. У цьому нам допомогла організація People in Need, зокрема завдяки їм ми отримали консультаційну підтримку менторки Марії Леонової (Jnomics Media), з якою ми краще зрозуміли, як може працювати фандрейзинг для регіонального медіа“, – розповіла про ідею Альона Маліченко, головна редакторка видання “МедіаДоказ”. 

Вона пояснила, підписка – пробний формат. “Ми не знаємо наперед, якою буде реакція аудиторії і чи вдасться досягти стабільності. Але якщо чи коли підписка запрацює, ми думаємо про розвиток спільноти — додаткові формати, тренінги, майстер-класи від редакції, офлайн-зустрічі й більше зворотного зв’язку з читачами. Зараз на початку наш меседж простий: якщо людям важливо підтримати “МедіаДоказ”, регіональне незалежне медіа, яке системно працює з фактами й документами, то така можливість є, – говорить журналістка. 

“Наші матеріали про те, як витрачаються публічні гроші в громадах, без емоційних оцінок і політичних симпатій. Для нас важлива підтримка від донорських організацій, але підтримка власної аудиторії особливо цінна і мотивуюча. Підписка дає нам сигнал, що ця робота справді потрібна людям, і дозволить робити більше розслідувань, які є ресурсозатратними”, – зазначила Маліченко. 

Одним із резонансних розслідувань “МедіаДоказу” стала публікація про бізнес заступника начальника Полтавської ОВА. Скриншот: “Медіадоказ”

 

Підписка –  тестовий крок і спроба зрозуміти, чи готова локальна аудиторія підтримувати локальне медіа фінансово. “Нам важливо було зробити цю модель простою, з невеликими сумами і зрозумілим меседжем не про “бонуси”, а про спільні цінності”, – підкреслила медійниця.

Утім, варто відзначити, ідея з підписками на Полтавщині поки що не надто популярна. Спільнота “МедіаДоказу”, яка діє з кінця січня цього року, нараховує всього 5 учасників. Учасників “Полтавської хвилі” наразі – 1. Однак тут кількість зникла технічно через зміни, бо наприкінці минулого року вона нараховувала більше десяти учасників.

Нові формати – відповідь на виклики 

Попри виклики повномасштабної війни, як бачимо, медіа демонструють тенденцію, що  тримають курс на активні пошуки нових способів бути ближчими до своєї аудиторії. Відеоформати, подкасти, персоналізовані сервіси та спроби побудувати спільноти свідчать про поступовий перехід від моделі виживання до моделі розвитку. Водночас тестування підписок показує, що культура підтримки локальних медіа ще формується. Але уже зараз зрозуміло, що ті медіа, які готові змінюватися, шукати власну “редакційну родзинку”, мають більше шансів не лише утримати увагу читачів, а й посилити довіру до якісної журналістики в регіоні. Бо саме здатність медіа бути сміливими в експериментах і не боятися критики за, наприклад, суржик, визначає їхню стійкість. 

Надія Кучер, регіональна представницяІнституту масової інформаціїв Полтавській області