Прозорість сайтів та телеканалів: яка ситуація на Полтавщині

28 вересня 2021 0
Прозорість медіа підсилює прихильність читачів, формує рейтинг довіри, адже чим відкритіше ЗМІ, тим більший тримає авторитет. Оскільки споживаючи інформаційний продукт, люди хочуть знати про нього якомога більше.

Із десяти полтавських сайтів шість можна назвати прозорими. Вони подають достатню інформацію про себе, аби читачі мали розуміння про власника, керівництво, редакційну політику та контакти. Щодо телеканалів, то три із п'яти досліджених дотримуються стандартів прозорості медіа. 


Найчастіше не вказують інформації (або вказана не вповні) про керівництво, редакційну політику та фінанси. Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації, проведеного у вересні. Під моніторинг потрапили 10 новинних сайтів (ОКІА Новини Полтавщини, Полтавщина, 0532.ua, Зміст, Полтавська хвиля,  ТелеграфЪ, Depo.Полтава, Полтава365, Полтавський вісник, Гадяч.City) та 5 телеканалів (PTV, ІРТ-Полтава, Суспільне.Полтава, Телестудія Лубни, Телеканал "Кременчук"). 


Згідно з методологією,  медіа аналізували на доступність для аудиторії інформації щодо власників,керівництва, головного редактора, контактів, вказаної аудиторії ЗМІ. Також перевіряли, чи є доступною для перегляду редакційна політика медіа (за якими принципами і стандартами працюють журналісти) та чи вказують інформацію про фінанси (звіт про прибутки, дохід тощо). Якщо інформація щодо певного пункту присутня — ЗМІ отримує 1 бал, якщо відсутня — 0 балів, якщо присутня не в повному обсязі — 0,5 бала: максимально видання може набрати 7 балів, саме стільки було критеріїв для оцінювання. Варто зазначити, що вимоги до телеканалів є обов'язковими згідно з  законодавством.  А от щодо новинних сайтів таких вимог законодавчо не існує, вони не є обов'язковими до вказування. Проте у даному випадку вказування повної інформації про видання слугує абсолютною відкритістю до читачів та є показником, що медіа не приховують дані про себе.


Отже, згідно з результатами моніторингу, абсолютно прозорими можна назвати телеканали ІРТ-Полтава (6,5 балів), Суспільне.Полтава (6 балів), Телеканал Кременчук (4,5 балів). 


Щодо сайтів, то прозорість демонструють: Телеграфь (5,5 балів, і це найвищий показник серед усіх промоніторених сайтів), ОКІА Новини Полтавщини (4,5 балів), Зміст (4,5 балів), 0532.ua (5 балів), Depo.Полтава (3,5 бали), Полтавська хвиля (3,5 балів). Непрозорими виявилися Полтавщина та Полтавський вісник (у обох по 1,5 балів), Полтава.365 (2 бали), Гадяч.City (3 бали).


Контакти медій


Одне із основних питань, з яким стикаються читачі – куди звертатися, якщо потрібна допомога журналістів, за якими контактами можна повідомити новину чи отримати фідбек.. Тож контакти дуже важливі, на це зазвичай користувачі звертають увагу першочергово. На сайтах усіх проаналізованих  полтавських інтернет-видань та телеканалів контакти вказані, але в п'яти із п'ятнадцяти сайтів (інтернет-видань та телеканалів включно) інформація подана неповною, не вказані фізичні адреси. Загалом знайти можливість зв'язатися із тим чи іншим сайтом/телеканалом можна: є електронна пошта, мобільний телефон, посилання на сторінки у соціальних мережах. 


Як вказують власників 


Половина інтернет-видань не вказують публічно своїх власників. Зокрема, не знайшли такої інформації на сайті Полтавщини, Полтавського вісника, Полтава365, Зміст, Полтавська хвиля. Натомість у деяких (окрім Полтавщини та Полтави365) вказані засновники, але це не гарантує того, що вони є фактичними власниками медіа. Ситуацію щодо прозорості власників полтавських телеканалів можна назвати практично ідеальною, вказали всі. Але на сайті каналу PTV інформація у розділі про структуру власності зазначена за 2019 рік. Юрист ІМІ Роман Головенко пояснює, що телеканали повинні щорічно оновлювати дані про власників (навіть якщо інформація не змінилася). 


Половина сайтів надають інформацію про свою аудиторію – є лічильники. На деяких сайтах є лічильники переглядів кожної публікації. 


Редакційна політика і інфо про фінанси


На шести  інтернет-виданнях вказують редакційну політику або елементи принципів, за якими працюють журналісти. 


Найповнішою можна назвати редакційну політику, оприлюднену Полтавською хвилею. На сайті 0532.ua є спеціальний розділ про редполітику, де редакція повідомляє про принципи своєї роботи, фіксує для читачів, якими журналістськими стандартами користуються при підготовці матеріалів. 

Вказує свої принципи та напрямок редакції також Зміст, повідомляючи, що не є класичним ЗМІ та дає полтавцям інструменти для успішної співпраці та впровадження позитивних змін у місті. Юристи ІМІ вбачають в цьому повідомлення про тематику, в якій працює сайт, але редакційною політикою це назвати не можна. 

У решти видань зазначена коротка інформація про те, якими принципами керується редакція в роботі, але назвати це редакційною політикою складно. Наприклад, Полтавський вісник говорить, що покликання колективу сайту газети – в утвердженні української державності, розвитку демократичних засад місцевого самоврядування, широкій поінформованості полтавців, пропаганді кращих духовних традицій народу. А комунальне інформагентство вказує, що займається популярізацією мистецтва, висвітлює надзвичайні події, кримінал та незвичайні випадки в регіоні

Тобто вказані приблизні акценти і цінності в діяльності медій, але немає згадок про професійні стандарти, якими керуються в роботі. 


Щодо телеканалів, тут показник дещо гірший. Редакційну політику вповні оприлюднює лише Суспільне.Полтава. До слова, редакційні політики (статути) мають усі регіональні телеканали Суспільного, оскільки канал – мовник із регіональними підрозділами. 


А от ситуація із фінансовими звітами на сайтах полтавських сайтів та телеканалів "шкутильгає". Лише на одному сайті можна знайти інформацію про фінансування – дані про це опублікували ОКІА Новини Полтавщини. Зміст вказує, хто фінансує – за підтримки та фінансування European Endowment for Democracy та посольства Канади в Україні, відтак, читачі можуть розуміти, де отримати інформацію про фінансування медіа, оскільки звіти про гранти зазвичай публікуються офіційно. На загальному сайті Depo.Полтава є перехід на прайс, але читачі не можуть мати чітке уявлення, скільки заробляє сайт, надаючи рекламні послуги та які ще джерела фінансування має. 


Підсумовуючи результати моніторингу, стає зрозумілим, що медіа у Полтаві неохоче діляться інформацією про фізичну адресу редакції, не переймаються публікацією редакційної політики та фінансової звітності (при цьому практично в кожній редакції є внутрішній статут, редакційна політика тощо). Загалом медіа у Полтаві залюбки йдуть на комунікацію із користувачами своїх ресурсів, про що свідчать контактні дані, нехай і не повні.  Тримати зв'язок із редакціями можна за допомогою телефону чи електронної пошти.  Для абсолютно ідеального показника прозорості медіям можна порекомендувати надавати більше інформацію про керівництво (власників та менеджмент), фінансування, а також вчасно оновлювати дані про кінцевих бенефіціарних власників. 


Надія Труш, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області


Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.