Комунікація між журналістами і владою Полтави: проблема, яка не вирішується

Полтавські журналісти продовжують висловлювати невдоволення комунікаціями з керівництвом Полтавської міськради та підпорядкованих управлінь. Фото wikipedia.org

Цього місяця минув рік, відколи журналісти  видань “Полтавщина” та “Зміст” поскаржилися на закритість міської влади, зокрема, посадовців міськради. Вони чи не єдині у Полтаві медіа, які майже постійно нарікають на незадовільну комунікацію з міською владою. Саме від “Полтавщини” та “Змісту” міська рада й персонально секретар та виконуюча обов'язків міського голови Полтавської міськради Катерина Ямщикова отримують найбільшу хвилю критики. Як виявилося, протягом року ситуація не змінилася, скарги від журналістів тривають. Детальніше про це у тексті полтавської представниці Інституту масової інформації. 

Комунікаційна криза 

У листопаді минулого року журналісти видань “Полтавщина” і “Зміст” повідомили, що Катерина Ямщикова та перші заступники міського голови заборонили начальникам комунальних підприємств Полтави, зокрема підпорядкованих управлінню житлово-комунального господарства Полтавської міської ради, спілкуватися з журналістами. Повідомляли також, що інформаційні запити від їхніх редакцій залишаються без відповідей. У редакції “Полтавщини” також нарікали, що міська влада радить їхнім журналістам самостійно шукати витрати на ремонти доріг, дахів, дитячих та спортивних майданчиків, придбання комунальної техніки. 

Навесні цього року журналісти знову заявили про незадовільну комунікацію міської ради. Тоді журналіст “Полтавщини” Микола Лисогор у коментарі полтавській представниці ІМІ говорив, що комунікація з міською радою дійсно відбувається через робочий чат, але, за його словами, цього недостатньо, бо інформацію від управлінь передають посередники – представники пресслужби міської ради. 

Натомість Катерина Ямщикова тоді заперечила звинувачення журналістів і запевняла, що з комунікацією все ок. “Є чат для оперативної комунікації. На запит медійників та медійниць домоглися скасування заборони транслювати засідання виконкому та сесій під час тривог. 24/7 з усіма в контакті пресслужба. Насамкінець – двері міської ради завжди відкриті, а ми ж пам’ятаємо, як було раніше (це був натяк на період, коли міським головою був Олександр Мамай і журналістів не пропускали на прохідній, – авт.)”, – пояснювала влітку цього року Ямщикова. 

Варто зазначити, міська рада, дійсно, робить кроки для покращення комунікації: приходить на зустрічі з журналістами, які організовує журналістський хаб ІМІ “Медіабаза Полтава”, оновили сайт міськради, в рамках розробленого спільно з полтавською медіабазою Регламенту співпраці організовує брифінги з посадовцями підпорядкованих міській раді управлінь та департаментів. Здавалося б, покращення є. Однак згадані вище “Полтавщина” і “Зміст”, які часто публікують розслідування і критику (подекуди дошкульну) про владу Полтави, продовжують скаржитися на роботу в міській раді. І, як виявилося, міська рада також має скарги на журналістів. 

Сіль розбрату

Днями у Полтавській міській раді відбувся брифінг начальника управління житлового-комунального господарства Тараса Панасенка. До слова, це одне із найзакритіших управлінь міськради, такий статус у управління тримався роками. Лише після круглих столів у полтавській медіабазі, де медійники озвучили свої претензії, ситуація покращилася – керівництво почало виходити до журналістів з брифінгами. Тільки от частина журналістів говорять, що якості комунікаціям це додало мало. Зокрема, редакторка видання “Зміст” Анастасія Чайковська заявила, що під час брифінгу Панасенка журналісти не могли нормально ставити питання.

“На брифінгах у Полтавській міській раді почали відчитувати журналістів за публікації. Також невідома мені речниця, яку я поки не ідентифікувала, перебивала журналістів, не давала нормально поставити питання і коментувала питання. Вважаю, що комунікації в умовах воєнного стану, постійних обстрілів та складної енергетичної ситуації у міській раді мають стосуватися важливих питань, а не використання часу журналістів, щоб влада надала їм оцінки”, - озвучила позицію Анастасія Чайковська, редакторка видання “Зміст”. 

Дісталася порція зауважень під час брифінгу Тараса Панасенка редакції “Полтавщини” через їх розслідування “Полтава замовила 2500 тонн солі: на 22% дорожче, ніж Харків, і на 40% дорожче за Львів”. 

 

У телеграм-каналі “Полтавщина” назвала  тендер на сіль сумнівним, а Панасенко під час брифінгу назвав статтю некоректною. Претензія влади до редакції полягає у тому, що, за словами Панасенка, журналісти, порівнюючи вартість закупівлі солі у Полтаві з іншими містами, сплутали види солі. Це, власне, і стало причиною конфліктної ситуації, про яку сказала журналістка Анастасія Чайковська. 

Полтавська представниця ІМІ отримала від журналістів видань “Полтавщина” і “Зміст” записи з брифінгу, ось цитата Тараса Панасенка. “Обурює, коли управління дає роз'яснення, ніхто з видань не трудиться глянути їх і зробити матеріал без помилок. Тому, якщо будемо працювати надалі з вами в такому форматі, то співпраці в нас не буде ніякої. Коли ви робили матеріал про закупівлі солі, ви геть не розібралися, яка сіль буде закуплятися, для чого вона призначена. Ви порівняли звичайну технічну сіль, яка призначена для водоочищення та в технічній промисловості з сіллю, яка використовується для утримання міста. Сподіваюся, це була ваша зайнятість, неуважність, а не замовний матеріал”, - сказав Тарас Панасенко та натякнув на можливі “юридичні стосунки”:

“Якщо будуть допускатися такі грубі порушення, то будемо вживати дії, направлені на те, щоб ці порушення виправляли в іншому ключі”, - сказав Тарас Панасенко. 

Микола Лисогор з “Полтавщини”, який був на брифінгу, вважає, що звинувачення керівництва управління житлового-комунального господарства безпідставні.і

“Нам говорять, що ми не праві, бо порівняли тендерну закупівлю не з тією сіллю, мовляв, Полтава закупила сіль з антизлежувачем. Але це не має значення. Говорять, ми не те порівняли, але не дають приклад, що у них, яка сіль міськради і на скільки піднімати вартість антижлезувача, невідомо. Тобто, скільки той антизлежувач дає до ціни, незрозуміло”, – сказав журналіст. 

Міська влада має претензії до журналістів - у чому суть

У Полтавській міській раді з претензіями журналістів не погодилися. Після брифінгу Тараса Панасенка у робочому чаті пресслужба міськради опублікувала роз'яснення управління житлового-комунального господарства про закупівлю за бюджетні кошти протиожеледних матеріалів для зимового утримання доріг та звернення до журналістів:

“Закликаємо підходити до аналізу закупівлі фахово, зосереджуючи увагу на ключових технічних параметрах матеріалів та вимогам ДСТУ, а також утримуватися від некоректних та необґрунтованих порівнянь з продукцією іншого призначення.

У зв’язку з цим будь-які спроби порівнювати ціну на кам’яну сіль, виготовлену відповідно до ДСТУ 8853:2019, з вартістю інших видів солі, які виробляються за зовсім іншими стандартами (зокрема, ДСТУ, що застосовуються для солі харчової, технічної, кормової або промислової), є абсолютно некоректними та технічно необґрунтованими. Бо вона має інше цільове призначення, інший хімічний склад та вміст домішок, інші вимоги щодо сировини та обробки й відсутність спеціальних добавок або їх невідповідність вимогам дорожньої галузі”, – йдеться в роз'ясненні. 

У Полтавській міській раді говорять, що журналісти “Полтавщини” зробили хибне порівняння.

“У деяких місцевих медіа справді було некоректно зіставлено різні типи солі, через що виникло хибне порівняння. Фактично йшлося про інший продукт - промислову сіль, яка використовується для технічних процесів на кшталт прочищення труб. Місто ж закуповує технічну кам’яну сіль, що призначена саме для зимового утримання доріг і має інші характеристики, вимоги та ціну. На цьому під час брифінгу окремо наголошували”, - прокоментувала ситуацію полтавській представниці ІМІ Марина Сєрова, керівниця пресслужби Полтавської міськради.

 

У роз'ясненні, яке опублікували в чаті комунікації міськради, переконують, що журналісти порівняли не ту сіль, яку місто закупило. Документ наданий пресслужбою Полтавською міськради 

За її словами, після публічного спростування інформації, що поширювалася онлайн, відповідне медіа не внесло уточнень у матеріал. “У підсумку, читачі побачили лише одну, неповну інтерпретацію ситуації”, - сказала Марина Сєрова. 

У робочому комунікаційному чаті з журналістами Полтавської міськради Анастасія Недоговська, журналістка “Полтавщини”, залишила звернення до полтавської представниці ІМІ про співпрацю з владою.

“Немає комунікації від слова зовсім. "Якщо ми будемо працювати надалі із вами в такому форматі...". В якому форматі? Формату немає. Ми відповідь по будь-якій ситуації чекаємо тижнями, а то й місяцями, навіть через офіційний запит. По низці запитів я взагалі не отримала відповідей. У нас немає формату із Панасенком, він не комунікує з журналістами. Лише після публікацій з проблемами піарслужба УЖКГ пише про "недостовірну інформацію". А що це таке ваша "недостовірна інформація"? Звернення мешканців громади до журналістів - це недостовірна інформація?”, - сказала  у коментарі авторці блогу журналістка.

У Полтавській міськраді це заперечують. “Ми нормально ставимося до критики, відкриті до діалогу й завжди готові надавати детальні пояснення по суті. Єдине прохання - зберігати коректний, професійний тон обговорення. Іронія чи оціночні висловлювання інколи відводять розмову від теми й ускладнюють конструктивний обмін позиціями. Якщо є конкретні зауваження чи питання - реагуємо й надаємо роз’яснення”, -сказала у коментарі авторці блогу Марина Сєрова, речниця Полтавської міськради.

Журналістів звинувачують у поширенні фейку, вони заперечують 

Днями на офіційному телеграм-каналі управління ЖКГ Полтавської міської ради з'явився допис, в якому управління закликає не поширювати недостовірну інформацію та спиратися лише на офіційні повідомлення щодо ремонту ліфтів у місті. Це, як розповіли в редакції, була реакція на матеріал “Полтавщини” “Управління ЖКГ не може надати людям строки ремонту ліфтів, які вийшли з ладу через блекаут”. Дискусія про це виникла у робочому чаті комунікації медійників з міською радою, але офіційних заяв від міської ради щодо публікації поки що не було. Журналісти запевняють, що інформація достовірна і вони її отримали від мешканців будинку, про який пишуть. 

 

Що далі?

Зараз ми спостерігаємо у міській раді так звану комунікаційну кризу у спілкуванні з журналістами. І поки що незрозуміло: вона створена штучно чи проблема набагато глибша, бо у кожної зі сторін своя правда. Скарг від інших редакцій на комунікацію з міською владою не було. Та уже зараз очевидно одне: чим більше медіа пишуть розслідування про міську владу, тим частішають їхні скарги за закритість тих, про кого пишуть. Полтава тим часом, згідно антикорупційного рейтингу Transparency International Ukraine. В рамках дослідження аналізувалипрозорість роботи з гуманітарною допомогою та доступ громадян до засідань. Аналітики перевіряли, чи публікують відповідну інформацію на офіційних сайтах міських рад, Полтава посіла останнє місце. 

Надія Кучер, регіональна представницяІнституту масової інформації в Полтавській області