Небезпечне волонтерство або коли добро здатне зашкодити

30 травня 2022 0

Олександра Іоффе

Психологічне вигорання та внутрішня криза. Стадії розвитку деструктивного стану та поради як уникнути.

Протягом вже 96 днів Україна переживає пік вітчизняного волонтерства. Лише через платформу Української Волонтерської Служби подали заявки понад 43,5 тисячі волонтерів, а до чатів долучились близько 100 тисяч нових користувачів. В умовах повномасштабної війни волонтери новачки завзято допомагають іншим, подекуди не зважаючи на власні ресурси та сили. Але через часто нещадне ставлення до себе волонтери ризикують дуже швидко емоційно вигоріти. Ділимося секретами запобігання особистісних криз.

Емоційне вигорання — це захисна реакція організму на сильну напругу та стрес. В результаті тривалого психологічного навантаження людина, яка вигоріла, перестає впізнавати емоції та бажання, втрачає мотивацію ефективність.

Допомагати іншим це завжди ризик вигоряння, однак в умовах війни цей ризик потроївся, а строки настання такого стану скоротилися.

Ось основні причини вигоряння:

Тісний емоційний контакт, особливо з людьми у скруті.
Необхідність поєднувати кілька ролей та швидко опановувати нову діяльність.
Надвисокий рівень відповідальності, адже відтепер будь-яка помилка вартуватиме кількадесят людських життів, які тяжкою провиною ляжуть на совість самого волонтера.

Стадії розвитку психологічного вигорання

Стадія захоплення. Це стадія надмірного захоплення своєю справою: ви переконані, що все робите правильно, тому радієте будь-якому виклику й хапаєтесь за кожну можливість допомогти. Саме на цій стадії зараз знаходяться більшість волонтерів.

Стадія балансу. Ви починаєте виснажуватись, але змушуєте себе працювати ще більше, ігноруючи власні потреби. Сил стає все менше, вони не відновлюються належним чином, але ви цього не помічаєте. Основні прояви цієї стадії — втрата сну та втома, яка навалюється раптово.

Стадія хронічної втоми. Через втому та постійний дискомфорт людина починає «зриватися» — конфліктувати з іншими, звинувачувати їх у надмірному навантаженні, перекладати відповідальність тощо.

Гостра стадія кризи. Ви емоційно виснажені, перестаєте помічати інших людей, продуктивність знижується, а разом із нею — і відчуття власної ефективності та цінності.

Стадія перманентної порожнечі. Це стадія, коли вигорання стає настільки звичним, що перетворюється на нову реальність. Ви перестаєте будь-що помічати, відчуваєте внутрішню порожнечу, не розумієте, що з вами, та втрачаєте контроль над власним життям.

Аби цього уникнути тримайте кілька порад
Робіть те, на чому ви знаєтесь. Якщо ви вмієте готувати, — годуйте нужденних людей. Добре ладнаєте з дітьми — влаштуйте заняття для малечі, чиї родини покинули домівки. Маєте медичну освіту - йдіть до шпиталю тощо.

Сконцентруйтесь на одному напрямку. Не беріть надміру завдань, бо це призведе до більш стрімкого вигоряння. Пам’ятайте, що неможливо самотужки врятувати весь світ, а себе у прагненні до цієї мети загубити вкрай легко.

Спершу допомагайте тим, хто близько, а потім вже усім іншим. Це буде простіше й ефективніше.
Нині волонтерство має величезне значення для українців та нашої країни. Тому вигорання зараз — особливо небезпечний стан, якого варто уникати за всяку ціну. І зробити це можна виключно піклуючись про себе та дослухаючись до своїх відчуттів.