Шкідливі міфи щодо правил надання домедичної допомоги

 

Варто зізнатись, що наші знання про правила надання домедичної допомоги здебільшого хаотичні. Вони складаються з уривчастих знань з уроків основ здоров’я, розповідей родичів та наочного кінематографічного візуала. Однак в екстреному випадку намагаючись врятувати людину мало хто згадує головне правило медицини – не зашкодь. Тож у цій статті розвінчуємо міфи та пояснюємо як у будь-якому випадку робити не можна.

Міфи про домедичну допомогу: що не можна робити

Якщо людина похлинулася їжею, потрібно її сильно постукати по спині. Насправді коли людина похлинулася і ще може говорити або в неї свистяче дихання, потрібно спровокувати кашель – адже це сильний захисний рефлекс, який дозволяє позбутися всього зайвого. Якщо ж стукати по спині, то сторонній предмет опуститься ще нижче, а там дихальні шляхи ще вужчі. Радше потрібно нахилити потерпілого вперед і сказати йому зробити кілька різких видихів. Якщо ви хочете йому допомогти, застосуйте прийом Геймліха.

 

Якщо дитина вдавилася, потрібно її опустити вниз головою та потрясти. Це дуже небезпечно, оскільки такі дії можуть призвести до серйозних травм у шийному відділенні хребта та навіть спровокувати подальшу інвалідність. У випадку перекриття дихальних шляхів варто нахилити дитину вперед і зробити ковзні удари між лопаток. Якщо це не допомогло, різко натисніть кулаком по ділянці вище за пупок.

Під час судоми слід зафіксувати мову постраждалого руками чи металевим предметом. Вважається що під час судом людина може похлинутися власним язиком. Однак це неправда. Під час судом тіло напружене і тому западання язика йому просто не загрожує. Тому не варто силоміць розкривати щелепи та тримати язик. Навпаки, варто забезпечити безпечний простір, покласти м'яке під голову і прибрати небезпечні предмети. Важливо підтримувати людину в безпечному положенні, доки судоми не пройдуть. І лише після них у людини існує ризик западання язика та порушення прохідності дихальних шляхів. Саме тоді варто повернути людину у стабільне бічне положення і перевірити прохідність дихальних шляхів.

 

Якщо людина обпеклася, потрібно змастити опік маслом. Поширена практика змащування опіків маслом, насправді лише шкідливий міф. Змащувати опік олією чи іншими жирними речовинами не можна – так термічне ураження тканин розповсюдиться вглиб та вшир. У разі опіку правильним буде обробити рану прохолодною водою чи водою кімнатної температури упродовж 10-20 хв, але у жодному разі не прикладати до рани лід. Заливати зеленку, йод або спирт у глибоку рану теж не можна: це завдасть потерпілому лише шкоди і додаткових болісних відчуттів і лише подовжить загоєння.

 

Якщо людина знепритомніла, потрібно відразу дати їй понюхати нашатирний спирт. Непритомність не виникає просто так, таким чином мозок хоче собі допомогти. Непритомність — захисна реакція знесиленого організму. Він «вимикається», щоб набратися сил. Цей стан зазвичай триває від 1 до 5 хв. Тому виводити людину з цього стану нашатирним спиртом чи обливання водою не буде корисним.Як правильно привести до тями: покласти на спину, підняти ноги догори, трохи відхилити голову назад та почекати 5 хв. Якщо протягом цього часу людина не опритомніла, терміново викликайте швидку. Доки чекаєте на медиків, переверніть потерпілого на лівий бік, щоб у нього не запав язик. 

 

Витягнувши людину, яка захлинулася у водоймі, перехилити, щоб з дихальних шляхів витекла вода. Насправді такі дії лише забирають дорогоцінний час і є недоречними. Головне — якомога швидше перевірити, чи людина знаходиться у свідомості, чи вона дихає, забезпечити прохідність дихальних шляхів, розігнувши їй голову.

Якщо дихання відсутнє, то слід зробити глибоких п'ять рятівних вдихів. А якщо людина після цього не почала дихати, розпочніть натискання на грудну клітку і якомога швидше викличте швидку допомогу.

Пішла кров із носа – закиньте голову назад. Це хибне припущення, може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям. Закинувши голову, кров буде стікати в носогорло, а згодом у шлунок. В свою чергу потрапляння крові в шлунок може викликати кров’яну блювоту. Насправді ж потерпілому потрібно трішки нахилити голову вперед, запхнувши у ніздрі вату, змочену перекиснем водню.

Виймати предмети які застрягли у глибоких ранах. Запам’ятайте, не можна витягувати будь-які предмети чи уламки з серйозних відкритих ран. По-перше, внаслідок ваших непрофесійних дій сусідні тканини, судини, нерви тощо можуть невідворотно пошкодитися. По-друге, у відкриту рану може потрапити інфекція та спричинити сепсис, тобто зараження крові. По-третє, внаслідок витягування уламків можна спричинити потужну кровотечу, яку ви не зможете швидко зупинити. Краще дочекайтесь кваліфікованої медичної допомоги.

 

Рятуйте людей навіть з ризиком для власного життя. Цей героїчний, однак безглуздий стереотип міцно закладений у голови людей більш старшого віку. У разі надзвичайної ситуації варто завжди діяти з огляду на особисту безпеку. Адже у випадку бездумства ви можете не лише не врятувати людину, але й загинути самі. Тому запам’ятайте перш ніж надати домедичну допомогу, переконайтеся у власній безпеці, а потім за необхідності викличте аварійно-рятувальну службу. Доки вона прибуде — попереджайте про небезпеку тих, хто опиниться поряд.