Полтавські архітектори показали як може виглядати місто без “візуального сміття”
Вчора
0
Просвітницький проєкт "Архітектура без цензури" в Полтаві вже понад півтора року дивує користувачів у соціальних мережах, показуючи, якими б могли бути будівлі міста, якби їх звільнити від "візуального шуму". Ця ініціатива змінює уявлення полтавців про потенціал їхніх будинків та вулиць. У соціальних мережах наразі представлено близько 16 проєктів перетворених полтавських споруд. Окрім візуального оновлення будівель, проєкт активно сприяє розробці дизайн-коду Полтави.
Як “працює” проєкт
Як розповідає кандидат архітектури та співзасновник проєкту Тарас Руденко, ініціатива виникла півтора року тому. Головною метою стало донести до громадськості, чому хаотичні, несистемні зміни в будівлях є неправильними, і водночас запропонувати шляхи інтеграції змін, що дозволяють зберегти автентичність та естетичну цінність архітектурних рішень. Зараз над проєктом працює команда архітекторів, активістів та меценатів.
Ескіз проєкту "Архітектура без цензури"Фахівці обирають певну будівлю та в спеціальній програмі очищують її від "візуального сміття". Вони прибирають громіздкі балкони, блоки кондиціонерів та елементи утеплення. Зовнішній вигляд будівлі покращують, встановлюючи однакові вікна та рами, фарбують її в один колір, щоб створити єдиний дизайн. Особлива увага приділяється першому поверху, який очищається від хаотичних вивісок та вхідних груп, об'єднуючись єдиною концепцією та осями для створення цілісного архітектурного ансамблю.
"У Полтаві ми вибирали просто по конкретним кейсам. Пішли по центральній частині міста і дивилися, що ми можемо очистити. Далі вже з'явились запити звернення до цього проєкту. Хотілося б, звичайно, в цьому проєкті далі розвинути більше не тільки візуального шуму, але й безбар'єрність", — ділиться пан Тарас.
Ескіз проєкту "Архітектура без цензури"Реакція у соціальних мережах
Команда презентувала свої напрацювання в соціальних мережах.Зі слів Тараса Руденка, реакція суспільства на “очищені” будівлі була різною, деяким містянам вона “відкрила очі” на реальні проблеми заполонення міста “візуальним шумом”, змусивши їх по-новому поглянути на вивіски, рекламу та стихійні об'єкти, що роками формували невпорядкований міський простір. Але був і хейт, переважно від забудовників та орендарів.
"Дуже багато хейту з боку підприємців було, коли ми почали “очищати” будинки на Шевченка, всі ж одразу: “А як так? Чому ж там історична будівля, а на фасаді висять кондиціонери в рандомному порядку, здоровезні вивіски?”. Проте реакція орендарів була негативною. Але це ж для них вигідно — апідвищує цінність квадратного метра. Будівля в поганому стані втрачає вартість і привабливість", — розповідає пан Тарас.
Ескіз проєкту "Архітектура без цензури"Дизайн-код як метод боротьби з візуальним шумом
Досвід інших країн та міст України показує, що для боротьби зі стихійними порушеннями цілісності архітектури потрібно визначати єдиний дизайн-код міста. За словами Тараса Руденка, Інститут розвитку міста запросив до співпраці його команду задля розробки технічного завдання для створення дизайн-коду Полтави. Проте обсяг роботи вимагає ретельного опрацювання, адже йдеться не про прості заборони, а про обґрунтовані пропозиції конкретних рішень. А весь процес повинен підпорядковуватись певному регламенту експлуатації будівель.
Ескіз проєкту "Архітектура без цензури"Дизайн-код має запровадити єдиний вигляд (шрифти, кольори) для Полтави, що сприятиме підвищенню її впізнаваності. Окрім того, він регулюватиме вигляд зовнішньої реклами (вивіски, банери тощо) задля зменшення візуального навантаження на архітектурні пам'ятки міста.
“Міста приваблюють людей своїм унікальним середовищем. Замість того, щоб копіювати інші міста, Полтаві слід розвивати власну ідентичність, зберігаючи автентичне середовище, яке може стати центром обміну цінностями. Збереження цієї унікальності є ключовим для уникнення втрати автентики”, — ділиться пан Тарас.
