Деокупація та евакуація: як сприйняти відмову близьких виїжджати з небезпечних міст та сіл

30 липня 2022 0

Олександра Іоффе

Матеріал, який допоможе врівноважити свої почуття та перестати карати себе почуттям провини й відповідальності за дії інших.

Вже протягом тижня триває контрнаступ ЗСУ та операція з деокупації територій. Зачищаючи населені пункти від окупантів місцеве керівництво та представники центральних органів влади попереджають місцевих про обстріли та просять їх евакуюватися на час ведення активних бойових дій. Але, попри очевидну небезпеку обстрілів, деякі люди відмовляються виїжджати чим ускладнюють роботу не лише ЗСУ, але й завдають додаткових страждань рідним та близьким. Тож зібрали для вас невеличкий порадник, який допоможе вам правильно сприйняти цю ситуацію та не потонути у внутрішньому відчутті провини.

Зона відповідальності

Дуже важливо прийняти той факт, що ви не можете відповідати за рішення інших людей. Все, що у ваших силах — це спробувати переконати їх виїхати або хоча б змусити людей сумніватися у своєму небезпечному виборі. Поділіться своїми емоціями та чесно зізнайтесь у своїх переживаннях. Попри тривогу спробуйте вислухати та зрозуміти іншу сторону. Але якщо діалог не принесе результатів, гідно прийміть це. Бо дорослі люди самостійно несуть відповідальність за своє життя. Ви фізично не можете контролювати й відповідати за всіх. Тим паче кожен має право на хибні переконання та помилки, навіть, якщо вони коштуватимуть їм життя.

Віддалена допомога

Навіть якщо ви не знайшли порозуміння та не переконали близьких вам людей термінової виїхати, спробуйте не обривати зв'язок. Телефонуйте, спілкуйтесь, підтримуйте одне-одного.

Паралельно з цим продумайте додаткові варіанти допомоги. Це може бути місцева людина, яка в разі потреби забезпечить ліками, їжею чи надасть медичну допомогу. Також непогано було б продумати план екстреної евакуації на випадок якщо ситуація вийде з-під контролю і рідних доведеться терміново рятувати.

В жодному разі не собі й не карайте себе почуттям провини. Все, що було у ваших силах, ви зробили. Далі — зона відповідальності інших людей. Прийміть це з розумінням та внутрішнім спокоєм.

Однак, зауважимо, що трапляються ситуації коли люди не до кінця усвідомлюють те що відбувається навколо них та не можуть в повній мірі нести відповідальність за себе та своїх залежних рідних. Тоді єдиним варіантом залишається евакуація, адже в умовах реальної бойової обстановки шансів вижити у таких людей небагато.

Ми не закликаємо силоміць вивозити рідних з небезпечних регіонів. Втім, пропонуємо у разі такої потреби спробувати вийти на діалог вмовити таких рідних. А у разі категоричної відмови поспілкуватись з кваліфікованими психотерапевтами/психіатрами, щоб зробити евакуацію таких людей максимально атравматичною.

Сподіваємось, що вам не знадобляться ці поради, але у випадку потреби закликаємо вас не ігнорувати прохання про евакуацію та не ускладнювати нашим бійцям ЗСУ роботу з деокупації територій.