Екоцид на Донеччині набуває катастрофічних масштабів

27 листопада 2024 0

З-поміж інших областей України екологія Донецької області зазнала найбільшої шкоди через російську війну.

Згорілі ліси, заміновані території, забруднені шкідливими речовинами землі, отруєне від вибухів повітря, мільйони тонн будівельного сміття на місці зруйнованих сіл та міст. Все це – наслідки страшної війни, що розв’язала росія. Російські загарбники не тільки забирають життя людей сьогодні, а й ставлять під загрозу здоров’я майбутніх поколінь. Бо злочини проти природи страшні тим, що мають сумні наслідки на багато років наперед. Такі масштаби задіяної шкоди мають усі ознаки екоциду.

Втрати на мільярди доларів

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, від початку повномасштабної війни росія вчинила понад 6500 злочинів проти довкілля, збитки екології сягнули 71 млрд дол. Найбільш за інші постраждали Донецька, Луганська та Харківська області. Шкода, що на даний час нанесена природі Донеччини, оцінюється у 18 млрд дол. Однак ці цифри не точні, бо неможливо наразі коректно оцінити збитки на тимчасово окупованій території.

Екологічна інспекція Донецької області фіксує факти знищення екосистем та розраховує збитки. Впродовж 2024 року було проведено 900 розрахунків збитків на загальну суму 36,7 млрд грн. Великих та непоправних втрат зазнали всі природні ресурси регіону. Цього року було зафіксовано близько 160 пожеж, а це неймовірна кількість знищених дерев та іншої флори та фауни.

Фото: Через російські обстріли горить ліс поблизу Лиману

Також в результаті масштабних пожеж промислових об’єктів, житлового сектору та вибухів ракет величезна кількість забруднюючих речовин викидається до атмосферного повітря. В атмосферу потрапляють такі речовини як вуглекислий газ, сполуки сірки, важкі метали, феноли та інше.

Земля Донеччини також зазнає невідновних втрат. Так, наприклад, внаслідок ракетного удару по фільтрувальній станції Краматорського сталося засмічення території площею 15,6 га відходами від руйнувань, збиток склав 858 млн грн. Дивом минулося без витоку хлору.

Багатостраждальне Святогірря

Національний парк «Святі гори», що розташований на півночі Донецької області, називали «легенями» промислового регіону. Це були гектари соснових та змішаних лісів – джерело чистого повітря та улюблене місце відпочинку для багатьох. Ще парк відомий тим, що тут розташована Свято-Успенська Святогірська лавра - одна з трьох православних лавр, що нині діють в Україні.

Зараз парк майже повністю знищено. На початку повномасштабного вторгнення тут точилися запеклі бої. Окупанти просувалися з Харківщини на Донеччину та гатили з усього що можливо. Протягом березня-вересня 2022 року «Святі Гори» були в окупації. Утім навіть і після звільнення перебувають під постійними обстрілами з боку росіян. Наслідки цих атак вражають.

Фото: Наслідки пожежі поблизу Святогірська у вересні 2024 року

Внаслідок потужного авіаційного удару росіян по території національного парку «Святі Гори» виникла масштабна пожежа, яка посилювалась у зв’язку з надзвичайно сухою та спекотною погодою. Вісім днів знадобилося рятувальникам, щоб приборкати вогнище. Але врятувати ліс не вдалося. Вогнем було випалено близько 9,5 тисячі гектарів території «Святих Гір», знищено 80% лісових насаджень, це приблизно 10 мільйонів дерев. Шкоду довкіллю нацпарку попередньо оцінили у близько 16 млрд грн.

Десятки років на відновлення Донеччини

Довкілля Донеччини почало страждати ще з початку війни 2014 року. Весь цей час ворог майже безперервно знищує природні ресурси, а наслідки для екологічної безпеки регіону нині можна назвати катастрофічними. Регіон на багато років втратив те, що було унікальним. Насамперед об’єкти природно-заповідного фонду, які будуть відновлюватися не десятки, а сотні років.

Серед постраждалих – національні парки «Святі гори» та «Меотида», ділянки Українського степового заповідника, а також регіональні ландшафтні парки «Клебан-Бик» і «Донецький кряж». Деякі заповідні території на Донеччині такі, як «Зуївський» та «Донецький кряж», опинилися під контролем окупантів, через що були знищені будівлі адміністрації, втрачені документи та обладнання. У заповіднику «Крейдова флора» під час боїв встановили бліндажі та вогневі позиції.

Ситуація із водою на Донбасі близька до проходження точки неповернення, вважають екологи. Річки та ставки на окупованій частині Донеччини вже майже десятиліття жахають рудим кольором через перенасиченість вмісту небезпечних сполук - суміші із заліза, марганцю, рідкісноземельних елементів, нафтопродуктів.

Фото: Деякі річки окупованої частини Донеччини ще декілька років тому стали рудими

Великою проблемою регіону є й аварійна зупинка промисловості, адже немає контролю за відходами, не здійснюються відповідні заходи для запобігання руйнації екології. Певні процеси забруднення неможливо відстежити. Особливо, якщо йдеться про тимчасово окуповані території. Наприклад, у Маріуполі шламонакопичувач «Азовсталі» є загрозою для Азовського моря.

Внаслідок військових дій росії на Донеччині було вщент зруйновано сотні населених пунктів. На теренах цих, ще недавно густонаселених і квітучих міст, селищ і сіл, нині бовваніють величезні остови небезпечних для екології решток металургійних і хімічних заводів. До того ж міська інфраструктура та просто руїни місцевої забудови приховують у собі смертельну небезпеку від вибухонебезпечних залишків різноманітної зброї.

Фото: Російська військова тактика випаленої землі спричиняє шкоду для екології на багато років наперед

І хоча війна триває, екологи та експерти вже зараз розмірковують над тим, як відбуватиметься відновлення екосистеми Донеччини. Напрацьовуються різні варіанти. Законодавчо в Україні прописаний варіант відновлення екології, який використали в Чорнобильській зоні. Це ренатуралізація та самозаростання. Тобто природа відтворює сама себе й грошей не потребує. Однак це найтриваліший з усіх варіантів процес. Повне відновлення степових екосистем може тривати від 8 до 15 років, для лісів – до 40-50 років. Саме тому більшість експертів виступають за комплексний підхід, про який детально можна буде говорити після перемоги, звільнення територій, розмінування та проведення відповідних досліджень.

Світлана Денисенко