На Полтавщині попрощалися із 23-річним бійцем Євгенієм Клименком

27 липня у Хорольській громаді попрощалися з 23-річний бійцем Клименком Євгенієм Анатолійовичем.

Домовину з тілом бійця "живим коридором" на колінах зустріли жителі громади.

Заупокійну літію провели протоієрей Василь Ліпший Петро-Павлівського храму та ієрей Володимир Яковенко Свято-Покровського храму Полтавської єпархії Православної Церкви України.

Народився Євген у с.Штомпелівка 21 травня 1999 року. У 2015 році закінчив загальноосвітню школу І-III ступеня у своєму рідному селі, а далі продовжив освітню стежину для здобуття потрібної робітничої професії. Закінчив Регіональний центр професійно-технічної освіти №1 м.Кременчук за спеціальністю "Електрогазозварник". Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах». Навчально-виробничу практику проходив у цехах Хорольського механічного заводу. Там проявив старанність, сумлінне й добросовісне відношення до виконання поставлених завдань наставниками. Свою самостійну трудову діяльність розпочав у будівельній турецькій компанії "Онур" на посаді водія.

27 травня 2019 року був призваний на строкову військову службу Хорольським районним військовим комісаріатом. 7 червня 2019 року прийняв військову присягу й до 22 жовтня добросовісно прослужив  на посаді стрільця – помічника гранатометника у військовій частині в м.Миргород.

Із самого початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Євген служив у роті охорони першого відділу Лубенського районного ТЦК та СП.

27 червня був призваним на військову службу по мобілізації солдатом, навідником 2-го кулеметного взводу, 3-го механізованого батальйону, 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

24 липня відважний боєць Євгеній Клименко разом зі своїм побратимом, другом у цивільному житті Євгенієм Литвиненком потрапили під танковий обстріл позицій підрозділу поблизу села Семигір’я Бахмутського району Донецької області. Один із них – Євгеній Литвиненко отримав контузію, а другий отримав поранення, внаслідок якого помер.

У військового залишилися мама Людмила Іванівна, тато Анатолій Володимирович, рідні сестра Оксана і брат Андрій. Про це повідомили у пресслужбі Хорольської міської ради.

Поховали Євгенія на кладовищі у його рідному селі Штомпелівці.