В Україні сьогодні святкують Різдво: історія та традиції
25 грудня в Україні відзначають Різдво Христове. Напередодні Різдва християн Святвечір - завершальний день різдвяного посту. За традицією, піст завершується з появою на небі першої вечірньої зорі. На святковому столі ставлять воскову свічку, яку не гасять весь вечір. На стіл подають 12 страв, які кожен має скуштувати. Головною стравою Святвечора є кутя.
Традиції на Різдво перш за все включали в себе родинне єднання. Українці завжди сприймали це свято, як таке, що потрібно зустрічати в родинному колі. Наші пращури вірили, що якщо людина залишилася сама на Різдво, то вона блукатиме цілий рік.
Важливим є те, що до українських різдвяних традицій мають долучатися абсолютно всі члени родини. З давніх-давен вважалося, що навіть жителі села мають повністю дотримуватися традицій, а якщо хтось один їх не виконує - то невдача може спіткати всіх односельчан.
Цікавим є й той факт, що у наших предків існували й різні різдвяні традиції залежно від регіону. Наприклад у бойки обмотували святковий стіл залізним ланцюгом, а потім топтались по ньому всією родиною. Такий обряд символізував єднання родини протягом наступного року. На ранок Різдва інколи зв’язували ложки докупи, що несло в собі такий самий зміст.
Існувало й безліч інших традицій на Різдво, серед яких традиційний одяг, святковий стіл, вертеп та інші повір’я.
Колядки та щедрівки - різдвяна традиція
Традиції Різдва Христового передбачають й колядування з початком сутінок. Наші предки влаштовували чи не справжні вистави, співаючи колядки та щедрівки. Незаміжні хлопці та дівчата збиралися разом для цього чудового обряду. У кожного в групі колядників була своя роль. Першим завжди йшов той, у кого найкращий голос, тримаючи Вифлеємську Зірку, наступним йшов дзвонар, що сповіщав господарів про наближення гостей, далі була людина з мішком подарунків.
По сьогоднішній день ця неймовірна традиція збереглася, нині можна побачити підлітків, які ходять по сусідах, співаючи колядки та щедрівки. В західних регіонах України можна побачити це дійство, яке є більш наближеним до тогочасної музичної традиції Різдва.
Одна з давніх українських традицій Різдва - колядування. Діти й дорослі йдуть у гості до родичів, сусідів і знайомих та колядують: вітають із народженням Христа обрядовими різдвяними піснями та віршами-колядками. Господарі оселі пригощають колядників солодощами, випічкою і навіть можуть "позолотити" ручку, якщо привітання сподобалося.
Підбірка колядок, які легко запам'ятати
1.Коляд, коляд, коляда,
Хай обходить вас біда.
І нехай на ваш поріг
Прийде радість в Новий рік.
Щоб в добробуті цвіли,
Щоб щасливо ви жили,
І щоб рік цей молодий
Вам був кращий за старий.
Друзів зичимо багато;
Щоб у будні та на свято
Ваші гнулися столи.
Щоб здорові всі були!
2.Сніг на землю сипле тихо,
На душі велика втіха -
Вифлеємська зірка сяє
Та Ісуса прославляє!
оляд, коляд, коляда
У віконце загляда.
У різдвяну світлу нічку
Запали на радість свічку.
Коляду поклич до хати,
Щоб Ісуса привітати.
Люди добрі, колядуйте,
Сина Божого шануйте!
3.Ой, чи вдома, чи не вдома
Господарі цього дому?
Відчиняйте хатку,
Слухайте колядку!
Ми прийшли до вас у хату
Від душі колядувати,
Від душі колядувати -
Вам добробуту бажати!
Щоб у вас у цьому році
Успіх був на кожнім кроці,
Щоби множилися тутки
І здоров`я, і здобутки.
Щоб усе, що посадили,
Вам багато уродило,
Щоби їлося й пилося
І щасливо щоб жилося!
Різдвяні прикмети та повір'я
Найбільш популярними атрибутами Різдва ставали монети та часник. Монета символізувала багатство на майбутній рік. Її розміщували під скатертиною, під дідухом, а на ранок клали у воду, якою потім вмивалися. Часник символізував здоров’я, інколи його вживали перед кутею.
Загалом усі традиції Різдва в Україні були пов’язані з бажанням дізнатися долю, а також закликати добробут та врожай. Серед основних різдвяних прикмет існують такі:
На Різдво багато снігу - буде врожай озимини.
Якщо під стріхою на Різдво багато бурульок - гарно вродить ячмінь.
Рясніє іній на деревах - очікується чудовий врожай озимини.
Зелене Різдво - означає білий Великдень.
Що потрібно і не можна робити на Різдво?
Від Святвечора на 12 днів заборонялася будь-яка фізична праця. Можна було лише поратися біля худоби й готувати їсти.
Також не дозволялося позичати чи давати в борг гроші. Існувала така логіка: як зустрінеш рік, так його і проведеш. А тому ніхто не хотів жити цілий рік з фінансовими проблемами.
Цікава традиція була пов'язана з тим, щоб кликати на Святвечір усіляку нечисть. Наші предки примовляли: Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря".