Серпневі Спаси: які плоди освячувати і як правильно святкувати

Сьогодні, 16:45 0

Серпневі Спаси — це три важливі свята, що для багатьох українців асоціюються з освяченням меду, маку, трав, яблук і горіхів. Ці свята не лише присвячені дарам природи та зібраному врожаю, а й наповнені глибоким духовним змістом.символізуючи перехід від літа до осені. Кожен Спас має свої унікальні звичаї, а головною традицією залишається освячення плодів землі, що символізує подяку за її щедрість. Але яка ж їхня справжня історія? Який глибокий духовний сенс прихований за народними традиціями? Які дари землі слід освячувати в ці дні?

Історія свят

Як розповідає керівник пресслужби Полтавської єпархії Православної Церкви України — Василь Нагірний три свята Спаса, які відзначаються в серпні, мають глибокий духовний зміст, що виходить далеко за межі народних традицій. Перший Спас, відомий як Медовий або Маковія, насправді називається Винесення чесного Хреста Господнього (1 серпня). Під час цього свята Хрест виносять у центр храму, щоб віряни могли вклонитися йому, згадавши жертву, якою Ісус Христос викупив людство. Це свято "нагадує нам про силу Христа і кличе до духовного очищення". У цей день також вшановують мучеників Маккавеїв, які постраждали за віру, хоча більшість людей асоціюють цю назву лише з освяченням маку.

Другий Спас, який у народі називають Яблучним (6 серпня), є великим святом Преображення Господнього. Це одне з дванадцяти свят, присвячених ключовим подіям із життя Ісуса Христа і Богородиці. Свято згадує історію, як Ісус узяв трьох своїх учнів на гору Фавор і преобразився перед ними, щоб зміцнити їхню віру напередодні його розп'яття.

Третій Спас, Горіховий або Хлібний, присвячений Нерукотворному образу Христа. Це свято вшановує перенесення цього образу до Константинополя і вважається початком іконописання. Згідно з переказами, коли Ісус ішов на Голгофу, одна жінка витерла йому обличчя хустиною, і на ній відбився його лик. Це свято символізує вдячність і нагадує про жертовну любов Спасителя.

«Спас — це не просто освячення плодів. Це три важливі етапи нашого духовного життя. Перший Спас закликає нас згадати про жертву Христа й очистити душу. Другий — укріпити нашу віру, побачити Божественне світло. А третій — це нагадування, що образ Христа завжди з нами, як милість і знак Його любові», — зазначає пан Василь.

Мед, яблука, горіхи: що освячувати та чому

Кожен із трьох серпневих Спасів має свою символіку, і хоча церква не встановлює жорстких правил, що саме освячувати, проте народні традиції сформувалися навколо сезонних плодів, які до цього часу вже достигають.

Перший Спас — Медовий
У цей день, заведено приносити до храму мед, мак та запашні трави. Освячення меду символізує духовну насолоду та Божу благодать, а квіти й трави є знаком вірності. Важливо пам'ятати, що це не просто ритуал освячення продуктів, а нагадування про жертву Христа і заклик до очищення душі.

Другий Спас — Яблучний
Народна назва пов'язана з тим, що саме в цей час дозрівають яблука, груші, виноград та інші плоди нового врожаю. Приносячи їх на освячення, люди дякують Богові за достаток. Освячення плодів — це символ того, що Господь благословляє земні дари, а віряни, споживаючи їх, пам'ятають про суть свята — про Божественне світло, яке побачили учні на горі Фавор.

Третій Спас — Горіховий
Народна назва пов'язана з дозріванням горіхів, які, разом з хлібом та іншою випічкою з нового врожаю, несуть до церкви. Цей Спас символізує подяку за людську працю, благословенну Богом.

Таким чином, освячені дари є не лише плодами землі, а й результатом довіри до Творця. Варто пам'ятати, що освячення відбувається не через священника, а через благодать Святого Духа.

“Мед символізує солодкість духовного життя та Божу благодать, як згадується в псалмах: 'солодші від меду слова твої'. Яблука є символом духовного дозрівання та оновлення, переходу від земного до вічного. Горіхи ж уособлюють мудрість, цілісність і внутрішнє багатство, навчаючи нас не звертати уваги лише на зовнішнє, а шукати суть усередині, як у духовному житті, так і в людях”, — розповідає Василь Нагірний.

Як правильно готуватися до Спасів?

Василь Нагірний пояснює, що підготовка до святкування складається з трьох ключових елементів: духовного, підсвідомого та зовнішнього.

Духовний аспект полягає в усвідомленні глибшого сенсу свята. Йдеться не просто про освячення плодів, а про щиру подяку Богові за щедрий урожай.

Зовнішня підготовка безпосередньо пов'язана зі збором урожаю. “Жнива”— це час, коли добрий господар збирає плоди своєї праці. Цей процес також є частиною святкування, і важливо здійснювати його з вдячністю та пам'ятаючи про Бога.

“Людина повинна усвідомлювати, що вона приходить не лише для того, щоб посвятити плоди, а вона приходить для того, щоб подякувати Богові за ті плоди, які вона має. Якщо людина не знає певних молитов, то вона завжди може прийти й подякувати своїми словами”, — додає пан Василь.

Успенський піст

Перший Спас розпочинає період Успенського посту (1— 15 серпня). У серпні віряни тримають піст на честь свята — Успіння Пресвятої Богородиці. Він має на меті не стільки фізичні обмеження, скільки духовне переосмислення життя. Поширена хибна думка, що піст — це обмеження себе у їжі. Насправді суть посту полягає у духовному збагаченні, усвідомленні свого ставлення до Бога та оточуючих. Замість обмежень у їжі можна відмовитися від шкідливих звичок або недобрих вчинків. Також наголошується, що піст має бути скромним і непомітним для інших, як сказано в Біблії.

“Піст— це не обмеження себе в чомусь, а духовне переосмислення свого життя. Це не про показовість, а про внутрішнє збагачення”, — говорить пан Василь.

Серпневі Спаси й сьогодення

Свята Спасів, що відзначаються у серпні, є важливими днями для багатьох вірян. Це не лише релігійні обряди, а й глибоко вкорінені традиції, що допомагають людям відчути духовне оновлення. У сучасному світі підготовка до святкувань має не обмежуватися збором врожаю та освяченням кошиків, а насамперед бути духовним процесом. Вона надихає нас пам'ятати, що Бог завжди присутній у нашому житті, благословляючи нас щедрістю землі. Це також час для глибокого самоаналізу та духовного переосмислення свого життя та відносин з іншими людьми.

“Ми маємо приходити до храму не тільки щоб освятити кошики, але і щоб віддати шану Богові та подякувати йому ”, — нагадує Василь Нагірний.