Понад сім тисяч українських військових наразі перебувають в полоні, але дані не є вичерпними

11 липня 2022 0

Олександра Іоффе

Що робити родинам, які втратили зв'язок з військовослужбовцем ЗСУ та підозрюють найгірше.

Наразі понад сім тисяч українських військових вважаються зниклими безвісти. Про це повідомив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко. "Якщо ми говоримо про військових, то слід розуміти, хто такі наші військові. Є ВСУ, є Нацгвардія, є прикордонники, є СБУ і це різні інституції. Вони не входять в цифру, яку дає ЗСУ. ЗСУ дає дані про дві тисячі зниклих військових. А наш колцентр нараховує орієнтовно 7200 людей", — повідомив Олег Котенко. За його словами, більшість зі зниклих військових — у полоні. Втім, для рідних військовослужбовців Збройних Сил України, які зникли безвісти чи потрапили в полон й досі залишаються актуальними питання, що стосуються конкретного алгоритму дій у такій ситуації. Тому проаналізувавши типові ситуації наводимо кілька варіантів дій родичів військового, з яким на тривалий час втрачено зв'язок, а місце його перебування не відоме. Звернення членів сім’ї (родини) до військової частини та до територіального центру комплектування та соціальної підтримки Родичі військовослужбовця звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП. — Ред.) за місцем проживання та (або) за місцем призову військовослужбовця на військову службу. Там вони подають запит щодо отримання інформації про місцезнаходження зниклого безвісти військовослужбовця. На підставі звернення родичів ТЦК та СП надсилає письмовий запит на адресу Командування військової частини, де служив військовослужбовець на момент зникнення, щодо визначення його статусу за результатами проведеного службового розслідування у військовій частині. Варіанти статусу передбачають визнання особи: — військовополоненим — зниклим безвісти — тим, хто самовільно залишив військову частину — загиблим (померлим). Відповідно до статусу, родичами нададуть необхідну консультацію та скоординують, щодо їхніх подальших дій. Звернення членів сім’ї (родини) до Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ (при СБУ) Родичі військовослужбовця можуть звернутися до Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ, який діє при Службі безпеки України та координує процес звільнення полонених осіб. Телефони: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01 e-mail: [email protected] Звернення членів сім’ї (родини) до Національного інформаційного бюро Родичі військовослужбовця можуть звернутися за встановленою формою до державного підприємства "Український національний центр розбудови миру", яке належить до сфери управління Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та виконує функції Національного інформаційного бюро (НІБ). Відповідно до статуту, НІБ здійснює свою діяльність з метою збору та узагальнення даних про українських військовополонених, загиблих та зниклих безвісти. Канали комунікації з НІБ: — цілодобова гаряча лінія: 1648, +38 044 287 81 65 — e-mail: [email protected] — сайт НІБ: nib.gov.ua — інші форми звернення, вказані на сайті НІБ. Звернення членів сім’ї (родини) до Національної поліції України за місцем проживання Про зникнення безвісти, викрадення або потрапляння в полон військовослужбовця, члени його сім’ї (родини) можуть повідомити територіальний орган досудового розслідування Національної поліції України наступними способами: — направлення інформації поштою; — на телефон 102 (цілодобово); — на телефон гарячої лінії 0800 212151 (цілодобово); — безпосередньо звернувшись до територіального підрозділу Національної поліції України. У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, повинна зазначатися максимально повна та точна інформація про обставини зникнення, викрадення або потрапляння в полон та особисті відомості про військовослужбовця: — дата та місце зникнення; — анкетні дані військовослужбовця, зокрема, число, місяць та рік його народження; — особисті (індивідуальні) прикмети військовослужбовця (татуювання, шрами, родимі плями, інші особливості тощо); — номерні речі (мобільний телефон, паспорт, документи, що посвідчують особу з фото тощо), що були при ньому під час зникнення; — дані інших осіб, яким також може бути відомо про факти зникнення (викрадення, захоплення у полон) військовослужбовця. Варто зазначити, що за кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння в полон органом досудового розслідування відкривається та реєструється у ЄРДР кримінальне провадження. А особа, яка подала заяву (повідомлення) про розшук особи, зниклої безвісти, додатково пише заяву про залучення її до кримінального провадження як потерпілої особи. Окрім цього, разом з наданням заяви (повідомлення) про розшук особи, зниклої безвісти, здійснюється (за добровільною згодою) відбір у рідних військовослужбовця біологічних зразків для молекулярно-генетичної експертизи в рамках кримінального провадження. Наразі на території України біологічні зразки відбираються або у біологічних батьків або у біологічних дітей зниклого безвісти військовослужбовця. А сама експертиза проводиться коштом держави. Надалі Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром (ДНДЕКЦ) МВС України (його підпорядкованими підрозділами) ДНК-профіль родича вноситься встановленим порядком до бази даних Центрального обліку генетичних ознак людини (ЦОГОЛ) з метою подальшої перевірки на предмет генетичної спорідненості з ДНК-профілями тимчасово невстановлених осіб. У разі встановлення збігів або не збігів ДНК, інформуються представники органів досудового розслідування, які виносили постанови про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. А у випадку встановлення генетичної спорідненості ДНК-профілів слідчим по кримінальному провадженню виноситься постанова про встановлення особи трупу. На нього ж покладається зобов'язання повідомити рідних військовослужбовця про ідентифікацію тіла. Надалі транспортування тіла (останків) загиблого до місця остаточного поховання здійснюється силами та засобами військової частини або групою транспортування тіл загиблих військовослужбовців від Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ. Наостанок нагадаємо, що Для вирішення низки перерахованих проблем 18 травня Президентом України був підписаний Закон України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, який має набрати чинності через шість місяців із дня опублікування. Тобто повноцінно запрацює цей закон у листопаді 2022 року, до того часу для членів сімей зниклих та полонених продовжує діяти низка законодавчих актів, які потребують вдосконалення, з огляду на теперішню ситуацію в країні.