Спецрепортаж: як у Полтаві вперше відзначили День Української Державності та які ще свята нам "подарувала" війна з РФ

28 липня 2022 0

Олександра Іоффе

Огляд свят та памятних днів, які виникли через збройну агресію росіян проти українців, а також ексклюзивний коментар голови ПОВА щодо цьогорічного святкування Дня Незалежності на Полтавщині.

28 липня у Полтаві вперше відзначили День Української Державності. Минулого року свято запровадили як акт протидії російській пропаганді та фейкам про штучне створення української держави та етнічну єдність росіян та українців. А вже цього року, попри повномасштабну російсько-українську війну, свято вперше відсвяткували на державному та обласному рівні.

Так, з самого ранку, полтавці зібралися на Соборному майдані аби покласти квіти до підніжжя пам’ятника гетьману Івану Мазепі.

У заході взяли участь голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький, голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, заступник начальника Полтавської ОВА Катерина Рижеченко, а також військові, правоохоронці та небайдужі полтавці.

"Це дуже символічно – відзначати вперше таке свято у рік найважчих випробувань з часів здобуття нами Незалежності. Адже саме нині ми щодня доводимо в запеклій боротьбі, що нашу Державність створив не Ленін, як говорить російська пропаганда, а самі українці. І українці платять кров’ю за право жити у своїй державі", — наголосив Дмитро Лунін.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять земляків, які загинули, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України. Також під час заходу Дмитро Лунін відзначив Почесними грамотами ОВА полтавських військових та правоохоронців.

Під час заходу з промовою до присутніх звернувся й архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. Він відзначив, що подвиг, який здійснюють наші воїни щодня, є вищим проявом християнської любові та жертовності. На його думку, це доводить, що тодішня християнізація України-Русі змінила наших пращурів у кращу сторону та заклала міцний морально-етичний фундамент для наших сучасників.

"Війна, розв’язана Московією, не лише за наші душі, території. Вона хоче знищити нашу історію, яку вкрала собі", – зазначив архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір.

Також, за його ініціативи спільно з обласним керівництвом, вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ з відреставрованої дзвіниці Свято-Успенського пролунала музика Мирослава Скорика. Надалі Владика Федір планує, таким чином, популяризувати твори українських композиторів на широкий загал.

Нагадаємо, що торік Верховна рада проголосувала за встановлення нового державного свята – 28 липня, як Дня Української державності. Указ про запровадження свята Володимир Зеленський символічно підписав під час параду на часть 30-річниці Дня Незалежності. Законопроєкт №5864 підтримали 257 голосами. Попередньо планували, що День Української державності мав бути вихідним, але на час воєнного стану додаткові вихідні в країні скасовані й це свято також пройшло в штатному режимі.

Зауважимо, що окрім Дня Української державності цього річ українці вперше відзначили 16 лютого День єдності. Саме тоді, за попередніми повідомленнями закордонних розвідників, мало відбутися російське вторгнення. Але з певних причин початок вторгнення відклали майже на тиждень.

За тодішніми словами Президента України, перед країною постали серйозні зовнішні та внутрішні виклики, які й донині вимагають від президента та громадян відповідальності, впевненості та конкретних дій. Також він додав, що проти України системно ведуть війну на всіх фронтах, але, на його думку, країна сьогодні "сильна як ніколи".

"Ми не зазіхаємо на чуже, але й свого не віддамо. Ми маємо прекрасну армію. У наших хлопців – унікальний бойовий досвід і сучасна зброя. Це вже в рази сильніша армія, ніж вісім років тому. Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його днем єднання. Відповідний указ уже підписано. Цього дня ми вивісимо національні прапори, одягнемо синьо-жовті стрічки та покажемо всьому світові нашу єдність", - повідомив Володимир Зеленський під час свого відеозвернення до українців від 14 лютого.

Але окрім об’єднавчих свят, які проголошують нашу національну цілісність та єдність не лише сьогодні, але й протягом свого історичного шляху, для українців визначними є і пам’ятні дати.

Передусім це День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, який відзначається 29 серпня. Указ про його затвердження Президент України підписав 29 серпня 2019 року та приурочив його до 29 липня 2014 року.

Адже вісім років тому ця дата стала днем найбільших втрат української армії на Донбасі — днем виходу з оточення в Іловайську.

За даними упорядника "Іловайського мартиролога" історика Ярослава Тинченка під час Іловайської операції (7-31 серпня 2014 року) загинуло 366 бійців. Безпосередньо під час виходу "зеленим коридором" загинули 254 бійці, 42 з них досі остаточно не ідентифікували, а ще 16 є абсолютно не ідентифікованими. Окрім цього наразі 19 осіб, які 29 серпня виходили з оточення під Іловайськом досі є безвісти зниклими. Також наразі є випадки ідентифікації 26 тіл, але родичі загиблих категорично відмовляються визнавати факт їхньої смерті.

Символом дня пам’яті визначено квіти соняхів. Адже саме цими полями йшли 29 серпня "зеленим коридором" наші бійці і саме там серед соняхів більшість і загинула.

Своєрідним попередником цього свята є 22 червня, коли в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. Його визначили ще у 2000 році на згадку про українців, які загинули у роки Другої світової війни.Цього дня на будинках та спорудах органів та установ державної влади приспускається Державний прапор України із чорними стрічками.

Зауважимо, що попри неоднозначність історичних ролей Радянського союзу та Німеччини українці стали нацією, яка зазнала чи ненайбільших втрат у цій війні. При чому з обох сторін. На думку сучасних істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні склали 8-10 мільйонів осіб, загальні демографічні – понад 13 мільйонів. Також, в ході Другої світової війни, було повністю зруйновано понад 700 міст і селищ міського типу та майже 30 000 сіл. А у Західній Україні з боку радянської влади зазнали репресій ще 500 тис. Українців, які мали відношення до визвольного руху та під час війни боролися за незалежність України.

Цьогоріч День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні пройшов під ворожими обстрілами. Російські війська посилили авіаційні удари майже по всій лінії фронту, але найгарячішими точками були Донецький, Бахмутський та Харківський напрямки. Обстрілів, також зазнав Київ та Дніпровщина.

Але попри війну, ми шануємо та плекаємо визначні для нас події та дати. Це стосується й прийдешнього Дня незалежності, який ми відзначатимемо 24 серпня. Так, Володимир Зеленський повідомив, що святкування відбудуться, але відповідатимуть сучасному контексту в державі.

З міркувань безпеки ніякої інформації про свята в столиці та обласних центрах немає, але нашим кореспондентам вдалося отримати ексклюзивний коментар від голови ПОВА Дмитра Луніна про план заходів до 31-річниці Незалежності

"Відразу відзначу, що це не буде святкування в класичному розумінні цього словами. Не вважаю, що зараз той час коли ми маємо веселитись чи радіти. На жаль, триває війна і це вносить свої корективи не лише у будні, але й у святкові дні. Тож плануємо обмежитись покладаннями та нагородженнями. Переконаний, що такий концепт найбільш прийнятний у теперішній ситуації", – підсумував начальник ПОВА.