Генетика та ментальність має значення: ким насправді були біологічні батьки Путіна

 

Із початком повномасштабного вторгнення інтерес до персони Путіна зріс не лише всередині РФ, але й серед міжнародної медіаспільноти. Саме у цей час в мережі з’явилася низка журналістських розслідувань, щодо нібито "справжньої" біографії кремлівського диктатора. За альтернативною версією, його полишила рідна мати, щоб влаштувати особисте життя, а бабуся та дідусь з Уралу здали байстрюка у дитбудинок. І лише потім нова родина всиновила Путіна та перевезла його у Ленінград, щоб замінити хлопцем померлого під час блокади Ленінграду 2-річного сина Віктора.

Готуючи матеріал ми зацікавились цією версією не через її псевдоправдивість, а того, що у ній на прикладі дитинства Путіна відверто показано, як та кого виховують російські родини та чому росіян можна лише з натяжкою назвати "людьми".

Зауважимо, що автором однієї з перших публікації про нібито справжню матір президента Росії є прессекретар убитого чеченського лідера Джохара Дудаєва – Ваха Ібрагімов. Про це розповів під час інтерв’ю українській ведучій та блогеру Наташі Влащенко американсько-російський історик Юрій Фельштинський.

Історик відзначив, що Ваха Ібрагімов провадив це розслідування з політичних мотивів, оскільки поразка Путіна на президентських виборах могла б зупинити Чеченську війну, яку і розв’язав Путін.

У тодішніх публікаціях йшлося, що у Грузії нібито знайдено справжню матір диктатора – Віру Путіну.

 

Але наголошувалося – його справжня родина асоціальна, тому, нині, зв’язків з нею Володимир Путін не підтримує. Це мало суттєво заплямувати імідж Путіна, який завжди хизувався своїми родинними "скрєпами" та правильним родинним вихованням.

"Інтерв'ю було погано записане з погляду журналіста. Ібрагімов не поставив потрібних питань, не попросив показати паспорт, дитячі фотографії Путіна, очевидні речі тощо. Проте у 2000 році він написав книжку про біографію президента Росії. Там була роздруківка інтерв'ю з Путіною", - наголосив Юрій Фельштинський.

Відразу після публікації розслідування обросло скандалами. На думку, Юрія Фельштинського, із цією історією пов'язані не лише плітки та чорний піар, але й низка смертей розслідувачів. Першою була авіакатастрофа, в якій 9 березня 2000 року загинув журналіста головний редактор передачі "Совершенно секретно" Артем Боровик. Припускають, що Боровика умисно вбили, коли він їхав отримувати додаткові матеріали, щодо розслідування Ібрагімова.

Згодом, під час аналогічного розслідування, за нез'ясованих обставин загинув і італійський журналіст газети "La Repubblica" Антоніо Руссо. Повідомляють, що італієць зажадав зробити сенсаційний матеріал та поїхав у Грузії щоб на власні очі почути розповідь про дитинство Путіна та пофотографувати у якій бідності живе його "мати". Однак передати увесь зібраний матеріал радіостанції "Радіо Радікале" він так і не встиг.

16 жовтня 2000 року невідомі призначили йому у Тбілісі зустріч, на якій відомого журналіста просто забили до смерті. Від отриманих політравм та больового шоку він помер на місці, а його тіло викинули на автотрасу поблизу села Уджарма, що знаходиться за 45 км від Тбілісі.

Загалом, в уривкових передруківках зібраних завдяки Антоніо Руссо та Артема Боровика, а також та польської журналістки Крістіни Курчаб-Редліх йшлося, що Віра Путіна з російського села Терехіно (Урал прим. авт) народила майбутнього диктатора від одруженого алкоголіка з девіантними розладами Платона Привалова з міста Ачора (Пермська область прим.авт).

Готуючи цю публікацію до виходу ми ознайомились з низкою публікацій на основі матеріалів Ібрагімова, Артема Боровика та Крістіни Курчаб-Редліх .У всіх них йшлося приблизно наступне:

Віра Путіна народилася у 1926 році на Уралі у селі Терехіно,  поблизу міста Очер. З дитинства дівчинка відрізнялася від однолітків неприємною зовнішністю. Тому цей недолік Віра намагалась компенсувати сумлінним навчанням. Однак, під час навчання у місцевому технікумі дівчина почала зустрічатися, а згодом і відкрито жити з п’яницею Платоном Приваловим, який також навчався у цьому ж технікумі. Воліючи задовольнити свій статевий потяг Платон приховав від дівчини факт свого одруження і згодом Віра завагітніла.

Однак одружуватися чоловік не поспішав постійно відкладаючи весілля з надуманих причин. Брехня відкрилася раптово, коли у відсутність Платона з Ачора прийшла посилка від дружини. Пара розлучилася і у 17 вересня 1950 року Віра нібито народила майбутнього президента РФ. Прізвище юна мати вирішила дати своє, а у графі "батько" поставила прочерк.

Бути молодою матір’ю Вірі одразу ж не сподобалось. Догодувавши дитину до року вона під приводом проходження навчальної практики поїхала з Пермського краю у Ташкент полишивши дитину на своїх батьків. Ті були відвертими більшовиками та нагуляного онука не любили, що постійно демонстрували не лише йому, але й усім оточуючим.

Тим часом у Ташкенті Віра познайомилася з красенем-військовим Георгієм Осепашвілі, частина якого дислокувалася поблизу узбецького міста. Після нетривалих, але бурхливих відносин жвавий грузин запропонував Вірі одружитися і вона, звісно ж, погодилась. Факт наявності дитини вона від свого нареченого приховала.

Весілля пройшло грузинському селі Метехи, звідки походив Георгій. І лише після свят відкрилася страшна правда – Георгій відверто бідував та пиячив, а у Віри виявився син, якого вона швидко перевезла у свою нову родину. Останній факт виявився для етнічного кавказця нестерпним та принизливим.

 

Георгій почав ще більше пиячити, з родини Осепашвілі глузувало все село, а Віра Путіна рятувала свій шлюб народжуючи одне за одним чотирьох спільних дітей. Проте платити за усі родинні поневіряння доводилося Вові, якого майже щодня жорстоко бив не лише вітчим, але й інші сільські діти.

 

Одного разу Георгію увірвався терпець і він мало не забив палкою до смерті 9-річну дитину. Після цього він наказав Вірі у будь-який спосіб позбутися пасинка. Та послухалась і без зайвих вагань відправила дитину назад на Урал, до своїх батьків.

Ті вважали винним у Віриних проблемах виключно Володю, тому близько року відверто над ним знущалися, а потім, певне коли їм це наскучило, віддали хлопця у місцевий дитячий будинок.

За іншою версією, вони віддали його своїм родичам – парі, яка не могла ніяк оговтатися від втрати своєї єдиної дитини. Їхній біологічний син Вітя помер у 2-річному віці від голоду під час Ленінградської блокади.Тому пара вже 10 років перебувала у траурі і ніяк не наважувалася повторно завести дітей. Вважається, що дідусь запродував їм взяти вже "готовий варіант" –  10 річного Володю і ті просто погодилися. Але ця версія, навіть, на фоні інших виглядає не надто переконливо.

На противагу цьому, в іншому матеріалі йдеться про знайдений архів місцевого дитбудинку. Так, під час пошуку "путінського сліду" російські опозиційні журналісти вийшли на колишніх співробітників Очерського дитбудинку. І ті, наче як, знайшли особисту справу колишнього вихованця закладу Володимира Путіна, який народився 17 вересня 1950 року, а у десятирічному віці був усиновлений. У графі "мати" було вказано, що та проживає у Грузії і згодна віддати дитину, а графа "батько" так само як і колись, містила прочерк.

Фіналом цих історій, не дивлячись на суттєві сюжетні розбіжності, стало те, що Путіна забрали у нову родину, але, попередньо, змінили йому біометрику. Навіщо, досі невідомо, але у цій історії це не найголовніше.

 

До речі, нова родина стала для Путіна логічним продовженням його попередніх митарств. Батько Володимир був людиною малоосвідченою та агресивною. Настільки агресивною, що ще у період залицянь вилами, через паркан, виколов своїй майбутній дружині Марії око. В принципі, вона того і стала його дружиною, адже скалічену дівчину брати ніхто не захотів би і її батьки погрожуючи міліцією змусили Володимира швидко одружитися. Повідомляється, що на початок Другої світової війни у подружжя було двоє дітей, але достовірно відомо лише про існування та смерть дворічного Віктора.

  До того ж, нова родина відверто бідувала і всю свою юність Путін провів у маленькій кімнаті пітерської комуналки та був неодноразово битий однолітками за неприємну зовнішність та заношений одяг.

 

Низка психологів та психіатрів припускає, що саме ці події сформували у диктатора низку психічних розладів, одним з яких є соціопатія. Цей психічний розлад характеризується відвертою жорстокістю, садизмом та повною відсутністю емпатії. І якщо ця людина з таким розладом є пересічним громадянином, то небезпеку він становить виключно для свого оточення. А от поява таких особистостей на політичній арені починає загрожувати цілій державі та, навіть, світу.

Проте, поки цивілізований світ відверто жахається та остерігається таких людей у Росії їх такими виховують з дитинства. Так, після сенсаційних публікацій до селища Метехи почали з’їжджатися іноземні та російські журналісти, а також просто звичайні туристи. І всі традиційно серед іншого усі запитували чи карається Віра Путіна через те, що покинула свою дитину та свого часу дозволила оточенню усіляко над нею знущатися. У відповідь на це, жінка, яка нібито-то понад 50 років не підтримує зв’язок зі своїм первістком чесно сказала, що ні. Адже якби вона до нього нормально ставилася він би великим діячем не виріс та успіху не досяг. І поки наші українськи матері під страхом смерті рятують дітей, їхні російські "колеги" міцно закріпили за собою звання біоінкубатора. Адже нація, яка вважає своїм лідером психічно хворого садиста та чекає з війни не на сина, а на гробові гроші за нього не має жодних шансів на майбутнє і тим паче на перемогу. Тож, сподіваємось, що незабаром наші бійці ЗСУ виженуть цю рашистську навалу з наших земель, а світова спільнота назавжди зітре зі сторінок історії жодну згадку про них.