

Листівки, що колись були звичайним засобом зв'язку, сьогодні перетворилися на цінні історичні артефакти та дозволяють зануритися у минуле Полтави. Вони є справжнім візуальним літописом, що фіксує архітектуру, культурні події та повсякденне життя мешканців на початку XX століття. Ці картки не просто передавали короткі повідомлення, а й слугували вікном у світ, знайомлячи жителів інших країн, зокрема Європи, з красою та багатством Полтави.
Унікальна збірка "Полтава історична"
Як розповідає полтавський колекціонер Олексій Петренко його колекція поштових карток “Полтава історична” налічує 60 екземплярів і формувалася протягом 10–15 років. Він зазначає, що це тривалий і кропіткий процес.
"Доводиться шукати їх на аукціонах, ринках і навіть у приватних збирачів. А найстарішим екземплярам, що ми тут маємо, вже понад 120 років. Це не тільки хобі, а й досить дороге задоволення, оскільки одна така картка може коштувати від 20 до 200 доларів", - розповів колекціонер.
Не просто спосіб комунікації, але й хороший бізнес
Пан Олексій розповідає, що поштівки як засіб комунікації та мистецтва мають надзвичайно цікаву історію. Перші зразки з’явилися ще у 1871 році, а їхній золотий період припав на XX століття. Це стосується і території України, яка тоді була частиною Австро-Угорської та російської імперій.
Полтавська губернія займала найбільшу територію в межах сучасної України та мала найбільшу кількістю виданих листівок. У 1900-х роках випуск поштових карток у Полтаві став дуже популярним і прибутковим бізнесом. Цим займалися численні видавці, і лише в самому місті їх налічувалося близько семи.
“Це був доволі хороший бізнес. Тиражі були одна-дві тисячі. У той час вони коштували копійки, але з урахуванням тодішньої вартості грошей це була суттєва сума”, додає пан Олексій.
Полтавські листівки як архітектурний літопис
Як розповідає Олексій Петренко, поштівки з видами архітектури Полтави були одними з найпопулярніших. Найчастіше того часу зображалися пам’ятки Полтавської битви.
Також на цих зразках можна було побачити банки, школи, храми, управління поліції, будинок губернатора, дворянський будинок, Краєзнавчий музей (як і фасад, так і інтер'єр) та інші визначні споруди.
“Листівки є справжнім історичним документом. Вони відображають усю архітектуру міста, що збереглася й донині. Завдяки ним можна порівняти, як виглядали будівлі тоді й тепер, а також простежити зміни“, — додає пан Олексій.
Культурне життя Полтави на поштових картках
На полтавських поштових картках часто вшановували видатних діячів української культури. Особливе місце серед них належить Івану Котляревському. Поштівки з його зображенням і пам’ятником були надзвичайно популярними у XX столітті. Також поширеними були ті, що присвячені Миколі Гоголю, із зображенням його пам’ятників, портретів, а також ілюстрацій до творів. Нарівні з ними часто зустрічалися зразки з Тарасом Шевченком. Його постать, що є "портретом нації", була надзвичайно поширеною.
"У Полтаві були також поширені поштові картки, що показували життя різних верств населення та їх побут. На них можна було побачити селян у традиційному вбранні та з прикрасами, що відображало культуру Полтавської губернії", — розповідає Олексій Петренко.
Найрідкісніші та найцінніші зразки
Колекціонер зазначає, що найціннішими вважаються так звані "мультивидові" зразки, що містять кілька зображень пам’яток, вулиці або краєвиди. Особливою рідкістю є серія поштівок з картами Полтавської губернії та повіту, а також самої Полтави.
“Ідеальними, є ті листівки, що мають якісний вигляд, поштовий штемпель та зворотну сторону з місцем відправлення, а також пов'язані з відомими особистостями, як-от князь Кочубей”, — додає пан Олексій.
Як колекціонування листівок розкрило світ Полтави для Європи
Поштові картки із зображенням Полтави були справжнім вікном у світ і засобом поширення інформації про наше місто. Вони показували величну архітектуру та цікаві місця, постаті Полтави. Завдяки цьому люди з інших країн, зокрема з Бельгії, Франції та Німеччини, могли побачити та оцінити її красу. Цей факт підтверджують тильні сторони поштівок, на яких є поштові штемпелі та адреси. Деякі з них мають підписи українською мовою, що, як вважає пан Петренко, свідчить про зростання впливу української культури в той період.
Завдяки популярному тоді хобі відбувався активний обмін. Люди не просто відправляли ці картки, а й збирали їх, створюючи цілі альбоми. Завдяки цьому можна було вивчати географію міста, дізнаватися назви провулків, вулиць та будинків.
"Цей обмін сприяв тому, що про Полтаву дізналися в усій Європі та за її межами", — зазначає колекціонер.