«Наш Михайло завжди був людиною з великим серцем»

У селі Терентіївка добре знають і шанують Михайла Гнітька. Він завжди був душею компанії, любив музику та вмів підтримати кожного добрим словом і жартом. Навіть тепер, коли після важкого поранення проходить реабілітацію, він зберігає позитив і заряджає ним усіх навколо.

— «Мій Міша завжди був дуже веселим. Без нього не обходилися жодні родинні чи сільські гулянки. Він тримається на позитиві й зараз. Це найголовніше – щоб він не падав духом», — говорить мама, Тетяна Іванівна.

 

Михайло пішов захищати Україну у липні минулого року. Спочатку проходив навчання у Чернігові, потім — у Дніпрі. Одним із перших зголосився піти на бойове завдання. Саме тоді він підірвався на міні. Внаслідок вибуху отримав важке поранення, втратив стопу, але зумів вижити. Нині боєць проходить відновлення у реабілітаційному центрі в Дрогобичі.

— «Головне, що він живий. А з усім іншим впораємося», — каже мама.

У Михайла велика родина: двоє синів, дві доньки та вже семеро онуків. Війна торкнулася кожного з них. Його брат, а також невістка також служать у Збройних силах України. Родина Гнітьків — справжній приклад патріотизму й сили духу.

У листі, який отримала сім’я, командир підрозділу подякував Михайлові за відданість, мужність і готовність до самопожертви:
«Ваш син — справжній боєць, він не побоявся першим піти на завдання, і цим врятував життя іншим. Його сила волі та мужність викликають повагу у всього колективу».

Тетяна Іванівна зізнається, що найбільше чекає дня, коли син повернеться додому. І вірить: попереду — перемога, а значить, і мирне життя, про яке так мріє вся Україна.