Вимушені емігранти: як допомогти близьким адаптуватися після евакуації

19 травня 2022 0

Олександра Іоффе

Життєві поради, які допоможуть ефективно подолати кризу мігранта та не зруйнувати стосунки всередині родини.

Війна змусила мільйони українців покинути свої будинки та поїхати до іншої країни. Там вони вчаться наново будувати своє життя та налагоджувати побут. Втім, в більшості випадків це нелегко, особливо людям старшого та похилого віку. Їхня психіка вже не така адаптивна до змін, тому вимушена евакуація активує захисні резерви організму та нерідко змінює їхню поведінку. Також, не варто відкидати соціальні, економічні та психологічні проблеми кожної конкретної особистості.
Як показує загальносвітова практика серед проблем вимушених мігрантів найбільш поширеними є: • Шок та несприйняття від побутової невлаштованості — нові побутові умови та життєвий простір істотно відрізняються від тих, до яких звикла людина; • втрата почуття вкоріненості та спільності зі своєю державою — у новій реальності зруйнований усталений життєвий уклад людини, вона відчуває, що "втратила своє коріння", свою звичну опору та споріднене оточення; • культурний шок — людина стикається з іншою культурою, законами, порядком та правилами. Також, не варто забувати про відмінність у менталітетах між людиною та новим соціумом; • віктимність — сприйняття себе жертвою обставин та набутий комплекс меншовартості; • наявність гострого стресового розладу, посттравматичного стресового розладу та загострення вже наявних психологічних проблем.
Такі проблеми найбільш часто притаманні людям старшого віку, тому якщо це торкнулося саме ваших рідних, зокрема батьків то спробуйте допомогти їм адаптуватися до нового життя.
Як допомогти своїм батькам і собі? 1. Прийняти той факт, що життя невідворотно змінилося, і тепер все буде по-іншому. У цьому не винні ані ви, ані ваші близькі. На доступному вам рівні відповідальності попередити це було просто неможливо, тому замість того, щоб каратися краще кинути усі наявні ресурси на адаптацію до нової країни. 2. Вивчить правила культурного середовища та неуклінно дотримуйтесь їх. Покажіть місцевим, що шануєте їхні звичаї та культуру, а також поважаєте їхні закони. Повага – основа будь-яких стосунків, тому не варто нехтувати цією складовою і розраховувати що вас сприйматимуть таким як є. 3. Спілкуйтесь з людьми, які опинилися в подібній ситуації, дізнавайтесь про їхній досвід і діліться своїм. "Гуртом і батька легше бити" - ця давня говірка підходить і до цієї ситуації. Підтримуючи людей, які опинилися в подібній ситуації, ви гарантовано відчуєте, що здатні впливати на плин життя та зможете відновити власну самоцінність. 4. Пам'ятайте, що в кожній складній ситуації є дві сторони: погана та хороша. Звісно ми не закликаємо вас радіти війні в країні та тому що вам вдалося зрештою поїхати закордон. Але якщо підійти до цієї ситуації зі здоровим раціоналізмом, то можна почати помічати маленькі переваги від вашого нинішнього становища. Це якщо і не вилікує ваші душевні рани, то точно допоможе уникнути глибокої психологічної кризи та скористатися тими можливостями, що відкриваються. На багатьох порталах люди, які опинилися в такій ситуації діляться своїм досвідом. Ось декілька порад: • я чесно сказала мамі, що не зможу з усім справлятися сама: оформляти документи, шукати роботу, готувати, купувати продукти. Просто поговорила з нею відверто та розповіла, що в мене на душі. Стало легше; • моїй мамі допомогло хобі. Ми купили їй нитки та гачок і попросили зв'язати нам чохли для окулярів. Вона дуже зраділа та підбадьорилася, відчула себе потрібною; • ми разом ходимо на мовні курси. Знаю ще, що є різні клуби для переселенців, де влаштовують різні заняття, концерти, люди зустрічаються, спілкуються — це трохи відволікає; • допомагає волонтерство, навіть, за кордоном є штаби, які зараз активно допомагають українцям; • на якийсь час батькам можна дати спокій. Всі ми по-різному переживаємо трагедію, все налагодиться згодом.