На Полтавщині попрощалися із головним сержантом Олександром Лозою

26 липня у Хорольській громаді попрощалася з Олександром Лозою - одним із 14 загиблих земляків, які загинули в боях з російськими окупантами. Про це повідомили у Хорольській міській раді.

Чоловік був головним інспектором прикордонної служби 3 категорії, сержантом Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова, 1-ої прикордонної застави, 4-ої прикордонної комендатури швидкого реагування, 24-го загону прикордонної служби України.

21 липня Олександр загинув при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Солодке, що знаходиться на півночі міста Волновахи Донецької області. Близько 11:45 противник обстріляв з танку опорний пункт "Луганськ".

Богослужіння провели протоієрей Василь Ліпший Петро-Павлівського храму та ієрей Володимир Яковенко Свято-Покровського храму Полтавської єпархії Православної Церкви України.

Народився Олександр 4 липня 1975 року в селі Староаврамівці. Після закінчення школи вступив у Лубенське СПТУ №13. Після успішного здобуття професійно-технічної освіти за спеціальністю "тесля" пройшов строкову військову службу. За 1,5 року служби в армії, з 18 листопада 1993 року по 18 травня 1995 року, зайняв посаду командира відділення у військовій частині Національної гвардії України в м.Шостка.

Після демобілізації майже 6 років працював у відділенні Державної служби охорони при Хорольському РВ УМВС України в Полтавській області та у медвитверезнику в Полтаві. Понад 11 років свого життя присвятив службі в Хорольському РВ УМВС України в Полтавській області. Ще понад 6 років – в Хорольському відділі поліції.

29 грудня 2021 року вийшов на пенсію, але після цього працевлаштувався слюсарем-ремонтником в агрофірму "Астарта Прихоролля".

12 березня цього року Олександр Васильович був призваний за мобілізацією в період воєнного стану першим відділом Лубенського районного ТЦК та СП.

У бійця залишилися мама Лідія Дмитрівна, дружина Оксана Іванівна, син Сергій та сестра Людмила Василівна.

Живим коридором, в останню путь проводжали Олександра родичі, друзі, односельці, побратими, жителі Хорольської громади.

Поховали військового на кладовищі в його рідному селі Староаврамівці.