МАХІНАЦІЇ: ХТО ЗНИЩИВ "ПОЛТАВАФАРМ"?

13 квітня 2021 0

Раніше "Полтавафарм" – велика, сильна мережа з чотирьохсот аптек, яка самостійно виготовляла частину ліків для всієї області. Поступово вона, під впливом різних факторів, втрачала свої основні джерела доходів, які переходили в руки приватним аптекам.

<br>У грудні 2020 року із ПОКП «Полтавафарм» звільнилася вся адміністрація. Підприємство лишилося із боргом у 100 мільйонів гривень, а з колись 400 аптек, аптечних пунктів та кіосків, залишилися працювати 30.

Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм» є невизнаним банкрутом, яке майже рік не працює. Рахунки заблоковано з березня 2020 року, працівники без зарплат, загальний борг по підприємству складає близько 100 млн грн і кожного дня зростає.

Деякі аптеки, що ще працюють, залишилися без опалення, а в.о. директора Ольга Шіпош просто зникла з підприємства у серпні 2020-го і вже більше 4-х місяців не виходить на зв’язок. Перед Новим роком звільнилася решта адміністрації.

Депутати облради нового скликання обіцяли зібрати робочу групу для порятунку «Полтавафарму». Але так і не зібрали. Конкретного плану дій немає.

ПОКП «Полтавафарм» розпочало свою діяльність у 2004 році - після реорганізації обласного медичного об’єднання «Фармація». До складу підприємства входили 35 відокремлених філій, що мали у своєму складі 156 аптек, 120 аптечних пунктів, 72 аптечних кіоски, 2 аптечних склади та 24 аптеки, які займалися виготовленням ліків. На той час «Полтавафарм» була однією з найбільших аптечних мереж в Україні.

Протягом наступних років кількість аптек поступово зменшувалася. У 2015 році з 350 точок продажу ліків залишилося 223. Того ж року поліція звинуватила в корупції тодішню директорку «Полтавафарм» Наталію Стецюк, яка сама собі нарахувала премій на 400 тисяч гривень. Справу розглядали 4 роки й зрештою суд жінку виправдав.

У 2016 році йшла жорстка боротьба за місце директора підприємства між політичними силами «Партії простих людей Сергія Капліна» та «Радикальної партії Олега Ляшка». Жодна сесія облради не проходила без питання щодо «Полтавафарму».

Зрештою директором комунального підприємства став представник партії Капліна Валерій Прядко. Через рік він потрапив у корупційну історію, намагаючись пришвидшити видачу ліцензії від поліції на продаж нарковмісних препаратів в аптеках.

Історія трапилася у 2017 році.

Щоби продавати психотропні або наркотичні речовини, «Полтавафарму» потрібно отримати ліцензію від Міністерства охорони здоров’я. Також фармацевтам потрібно було отримати дозвіл поліції на використання об’єктів і приміщень.

Правоохоронці повинні перевірити: чи належним чином зберігаються наркотичні препарати, щоб їх не можна було викрасти.

Всього у «Полтавафарму» було 34 точки, де продавали наркотичні речовини. Дозвіл видається на 5 років і у 2017 році його потрібно було оновити. (ГРАФІКА МИР)

Коли адміністрація підприємства дійшла до процедури, почали виникати проблеми: для отримання дозволу не вистачало документів, а для перевірок - поліцейських і машин.

Тодішній заступник начальника “Полтавафарму” Руслан Гнєздов запропонував поліції матеріальну допомогу, щоб пришвидшити процес. Ці слова сприйняли як пропозицію дати хабар, а тому вирішили “спіймати на гарячому”. На наступній зустрічі Гнєздов уточнив суму: 35 тисяч гривень - по 1 тисячі за кожну аптеку і ще тисячу “зверху”.

Кошти він приніс 25 травня прямо в Управління обласної поліції. Там його і затримали. Після цього був затриманий і начальник “Полтавафарму” Валерій Прядко. Коли справа дійшла до суду, обом висунули обвинувачення у пропозиції, обіцянці та наданні неправомірної вигоди службовій особі, за попередньою змовою.

Спочатку справу розглядав Октябрський районний суд. Після створення восени 2019 року Вищого антикорупційного суду України, справу передали цій установі.

У листопаді 2020-го ВАКС визнав Руслана Гнєздова та Валерія Прядка винними і призначив їм по 4,5 роки ув’язнення. Вони подали скаргу до Апеляційної палати, але 12 березня судді залишили вирок без змін. Гнєздов і Прядко ще мають право на касацію, але під час оскарження повинні перебувати за ґратами.

Та повернемося на рік пізніше до історії самого Полтавафарму:

За даними аналізу фармацевтичного ринку, який провела компанія SMD, у 2016 році КП «Полтавафарм» входило до ТОП-6 операторів ринку роздрібної торгівлі. Того ж року підприємство реалізувало товарів на суму 387 млн грн. При цьому середньоденний обіг однієї аптеки складав 4 тисячі 400 гривень. За словами експертів ринку, це у 2,5 рази нижче показників приватних аптек. При заявлених вище обсягах продажів, «Полтавафарм» показало у 2016 році прибуток у 2 мільйони гривень. Тобто рентабельність склала менше відсотка. Середньомісячний прибуток на одну аптеку не перевищував 831 грн.

Таку низьку рентабельність у порівнянні з приватними аптеками можна пояснити соціальною функцією підприємства, яке випускало ліки для пільгових категорій за державними програмами. Також «Полтавафарм» утримувало свої аптеки у віддалених районах, де немає приватників. Однак, експерти ринку говорять, що, враховуючи середню націнку на медикаменти у 20%, прибутки «Полтавафарма» мали бути більшими. Тому можна припустити, що частину готівки за продані товари аптеки могли приховувати від оподаткування й вона «осідала у когось в кишенях».

Далі керівники змінювалися один за одним, а ситуація погіршувалася. У 2018 році в.о. директора призначили Бориса Пономарьова, у 2019-му — Дмитра Майбороду. Всі ці призначення були поза конкурсом. У 2019 році «Полтавафарм» отримало найгірші фінансові показники — мінус 16 млн грн на кінець року. Після такої невдалої роботи Дмитро Майборода написав заяву про звільнення.

У січні 2020 року Полтавська обласна рада на два місяці призначила завідувача однієї з аптек виконуючим обов’язки директора «Полтавафарм», але підприємство вже тоді було недієздатним.

У березні 2020 року на рахунки підприємства наклали арешт за борги перед постачальником ТОВ «Фіто-Лек» і судові виконавці почали забирати комунальні автомобілі.

Водночас працівники відправили листа до чиновників про те, що підприємство зупинилося і заробітних плат вони не отримують.

Після закінчення двомісячного терміну, обов’язки керівника виконував перший заступник директора, якого було звільнено у квітні 2020-го. Його місце зайняла Ольга Шіпош, яку призначили за поданням голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова.

На початку 2020 року у «Полтавафарм» діяло 166 точок продажу медикаментів. Ольга Шіпош після тримісячного керування пішла на лікарняний і більше на роботу не виходила. Її обов’язки почала виконувати заступниця Олена Кіреєва, яка наприкінці грудня 2020 року звільнила адміністрацію підприємства та звільнилася сама.

Загальний борг підприємства зараз складає близько 100 млн грн. Постачальники медикаментів подали позови до суду на загальну суму 25 млн грн. Борг перед найбільшим постачальником ТОВ «БаДМ» — приблизно 15 млн грн.

Радник голови Полтавської обласної ради Олег Перепелиця розповів, що ТОВ «БаДМ» і ПОКП «Полтавафарм» уклали договір на поставку товару. Комунальне підприємство мало його реалізувати і погасити борг перед фірмю. Після того, як «БаДМ» надав товар на суму приблизно 2,5 млн грн, керівництво «Полтавафарму» не змогло повернути гроші за нього і борг тільки зріс.

Депутати облради передали в іпотеку постачальнику ТОВ «БаДМ» майновий комплекс у Розсошенцях на вулиці Горбанівській, 2. Там же знаходився і головний офіс «Полтавафарму», який наприкінці листопада 2020 року переїхав до аптеки навпроти обласної лікарні біля «Метрополітану».

З лютого минулого року працівникам «Полтавафарму» не виплачують зарплату. Борги по зарплатах складають близько 12 млн грн і кожного дня ця сума стає більшою. Працівники підприємства повідомили, що за каденції Ольги Шіпош і Олени Кіреєвої співробітники, які хотіли звільнитися, не могли це зробити й продовжували працювати безкоштовно.

Для порівняння, у 2016 році «Полтавафарм» мало 800 працівників, на початку 2020 року — 600, а сьогодні приблизно 200. Хоча фактично людей працює значно менше.

На кінець 2020 року підприємство мало тільки 18 структурних підрозділів: 10 відокремлених філій (5 з яких збиткові) та 8 невідокремлених структурних підрозділів (7 з яких збиткові).

Для порівняння, на кінець 2017 року підприємство мало 41 структурний підрозділ: 19 філій (2 з яких були збиткові) і 22 невідокремлені структурні підрозділи (18 з яких були збиткові). Ці дані підтверджує аудиторський звіт 2018-2019 років.

Масштабне закриття відбулося саме у 2020 році. Цей процес триває і далі. В Полтаві закрилися аптеки № 3 і № 5. Повністю закрита Кременчуцька філія, а приміщення, де знаходилися аптечні пункти, передали приватникам. Закриті центральні районні аптеки у Гадячі, Кобеляках, Диканьці, Карлівці, Хоролі, Пирятині, Козельщині, Чорнухах, Лохвиці. На межі закриття центральні районні аптеки у Глобиному, Зінькові, Оржиці, Котельві, Чутовому, Семенівці, Решетилівці, Миргороді. У січні працівники лубенських аптек написали заяви на звільнення, бо працювали без зарплат близько 8 місяців, але їх не звільняли.

Станом на січень 2021 року, 60% аптечної мережі закрито, але не виключено із ліцензійного реєстру місць продажу лікарських засобів. Насправді у «Полтавафарму» залишилося близько 30 точок продажу ліків. Аптеки, які досі працюють. Вони мають окремі рахунки, тому ведуть свою діяльність попри арешт рахунків «Полтавафарму».

Ще рік тому хворих на цукровий діабет полтавців забезпечувало інсуліном по державній програмі тільки «Полтавафарм». Для підприємства це був як ковток води — близько 10 млн грн дотацій щороку, з яких воно мало 10% прибутку. Через проблеми із підприємством і постійні борги, влада віддала реалізацію інсуліну приватним аптекам.

Стратегічно важливо, щоб таку соціальну функцію виконувала комунальна аптека. Якщо сьогодні приватна фірма відпускає інсулін, а завтра припинить свою діяльність, то люди залишаться без важливих для життя препаратів. Органи місцевого самоврядування та державна адміністрація не мають впливу на приватні мережі та не можуть контролювати їхню діяльність. На сьогодні залишилося кілька аптек «Полтавафарму», які працюють з інсуліном по державній програмі.

Аптека № 197 філії ПОКП «Полтавафарм» — це єдина аптека, яка забезпечує паліативних хворих наркотичними лікарськими засобами у Полтаві та Диканському, Пирятинському, Чутівському районах.

Щоби врятувати «Полтавафарм», треба витягти його із боргової ями та знайти хороший менеджмент. Фінансові інвестиції для його стабілізації повинні складати не менше 100 млн грн, які важко буде знайти в обласному бюджеті. Професійне керівництво знайти ще важче. В першу чергу потрібно негайно проводити заходи з порятунку аптек, які ще реально працюють і можуть відновитися за нормальної організації роботи.

Отже, ще 15 років тому Полтавщина мала власну розвинену мережу аптек, яка самостійно виготовляла частину ліків для всієї області і забезпечувала спеціальними препаратами пацієнтів з особливими потребами. Та за кілька каденцій обласної ради, під лобіюванням великих фармацевтичних компаній, повільно, але впевнено профільне комунальне підприємство було вбите. І навіть якщо політика зміниться й обласна влада вирішить відновлювати мережу, розпродане майно вже важко буде повернути.