У рамках підписаного договору між Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та Державною службою геології та надр України про співробітництво у сфері організації та проведення практики здобувачів вищої освіти, підготовки та перепідготовки кадрів, навчально-методичної, наукової та науково-технічної діяльності відбулася лекція голови Держгеонадр України Романа Опімаха «Держгеонадра: нові можливості для молодих фахівців». Науково-практичний захід зібрав науково-педагогічних працівників, студентів та аспірантів різних спеціальностей Полтавської політехніки та Полтавського фахового коледжу нафти і газу.
Такими практичними заходами успішно реалізуються пріоритетні напрями співпраці університету з провідними нафтогазосервісними компаніями, підприємств, зокрема системна робота ректора Володимира Онищенка по організації зустрічей з лідерами галузі та швидке втілення досягнутих домовленостей – від підписання угоди про співпрацю політехніки та Держгеонадр до перших спільних заходів минуло лише два тижні.
Модераторка заходу, директорка коледжу Любов Шумська відзначила, що поява нової генерації молодих, ініціативних та динамічних керівників дозволяє впроваджувати якісні, інноваційні зміни у державних установах.
«Полтавська політехніка стала одним з перших провідних українських університетів, що має ряд укладених партнерських угод про науково-освітнє співробітництво з лідерами різних галузей. Молоді керівники, що очолюють провідні нафтогазовидобувні компанії, державні служби, стануть надійною запорукою інноваційного розвитку національної економіки. Реальними справами наповнюємо скріплені на папері домовленості, а студенти і викладачі університету та коледжу мають унікальний шанс запозичити практичний досвід сучасного та професійного керівника. Спілкування з професіоналами – крок до успіху та побудови власної кар’єри!», – прокоментував ректор Володимир Онищенко.
Лекція очільника Держгеонадр – унікальний шанс для студентів здобути практичні навички і знання та відкрити для себе перспективи працевлаштування на державній службі.
«Приємно, що сьогоднішньою лекцією продовжуємо наступний етап дружніх партнерських стосунків та науково-освітнього співробітництва з Полтавською політехнікою. Радий, що не словом, а ділом працюємо над спільним результатом, докладаємо спільні зусилля задля зростання науково-освітнього та інтелектуального потенціалу сучасної молоді, її захоплення практичною складовою нашої інноваційної діяльності. Головною метою нині стало посилення кадрового складу служби, популяризація геологічних спеціальностей, залучення провідних фахівців галузі», – прокоментував голова Держгеонадр України Роман Опімах.
Минулого року служба запросила на стажування 15 студентів столичного університету – четверо наразі успішно працюють. Нині голова Держгеонадр запрошує на стажування студентів Полтавської політехніки й Полтавського фахового коледжу нафти і газу.
«Стажування в регуляторі – це унікальна можливість для молоді здобути досвід роботи в державній службі, осягнути потенціал українських надр та зрозуміти, як працює ринок видобувної галузі. Ініціативність, бажання постійно навчатися новому та працювати – квиток в успішне майбутнє», – переконаний Роман Опімах.
Під час лекції Роман Опімах розповів про пріоритетні напрямки діяльності – залучення інвестицій, модернізація законодавства, цифрова трансформація, доступ до геологічної інформації та оптимізація структури галузі. Зокрема, фахівцями служби створено інвестиційний атлас надрокористувача, що містить 100 лотів на е - аукціон, 30 пропозицій критичних мінералів, що дозволять залучити до Державного бюджету 750 мільйонів гривень, надано практичні рекомендації по створенню геолого-інвестиційного паспорта територіальної громади, де відзначили зростання бізнес-активності у регіонах.
Серед масштабних нафтогазових проєктів – перезапуск Юзівського та Олеського проєктів, відновлення геологічної розвідки на шельфі Чорного моря, продаж двох спеціальних дозволів на е -аукціонах, підписання восьми угод про розподіл вуглеводнів. У планах – підписання ще трьох угод про розподіл продукції, відновлення проєкту Олеської УРП, висунення нових ділянок на е-аукціони.
«Наша місія – досить амбіційна, головне завдання якої забезпечення реформування, якісних змін та так званих «точок не повернення» до колишньої діяльності. За останні півтора роки служба переживає цілковите «кадрове перезавантаження», працюємо над оптимізацією структури, успішно вирішуємо проблеми, що накопичилися», – наголосив Роман Опімах.
Під модернізацією існуючого законодавства мається на увазі посилення відповідальності за несанкціонований видобуток, підтримка вітчизняних галузей надрокористування, актуалізація загальнодержавної Програми розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року. Однією з інновацій також стало створення електронного кабінету надрокористувача, що має триступеневу структуру:
- Онлайн-подання заяви на отримання, продовження, розширення меж, внесення змін до спецдозволу;
- подання онлайн-звітності обліку запасів корисних копалин;
- онлайн-отримання бланку спецдозволу, онлайн-реєстрація робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним дослідженням надр.
Cпрощення доступу до геологічної інформації передбачає запуск та заповнення е-каталогу, створення репозитарію нафтогазових родовищ. На базі Держгеонадр фахівці створили Центр рудних матеріалів та аналізу підземних вод, Центр геологічних і картографічних знань та інтерактивну карту корисних копалин.
Оновився і офіційний сайт Державної служби геології та надр України – за відповідними посиланнями будь-який надрокористувач може знайти всю необхідну інформацію про наявні запаси земних надр, видачу спеціальних дозволів, починаючи з 2016 року.
Ресурси Державної служби геології та надр України використовуються викладачами та студентами університету і коледжу під час навчання, зокрема, при роботі над курсовими проєктами з дисциплін «Пошуки та розвідка нафтових і газових родовищ» та «Нафтогазопромислова геологія». Завдяки інформації спеціальної карти складається зведена таблиця геофізичної вивченості площі по роках.
Інтерактивна геологічна карта використовується для вивчення геологічної будови та тектонічних особливостей для навчання студентів за освітніми програмами «Розвідування нафтових та газових родовищ», «Буріння свердловин» та «Експлуатація нафтових і газових свердловин». Для студентів-геологів ця карта використовується також для визначення меж розповсюдження порід різного генезису та віку.
Для виконання курсового проєкту з дисципліни «Нафтогазопромислова геологія» використовуються карти розташування свердловин. Відповідно до кожного родовища, запропонованого студенту, додається паспорт з усіма необхідними вихідними даними, що дає змогу виконати самостійно підрахунки балансових і видобувних запасів навіть при дистанційному навчанні.
При виконанні індивідуальних завдань та практичних робіт з дисципліни «Регіональна геологія та корисні копалини України» використовуються карти металічних, неметалічних, горючих корисних копалин.
Для вивчення тектонічної будови України при викладанні дисциплін «Геологія нафти і газу», «Регіональна геологія та корисні копалини України», «Нафтогазопромислова геологія», «Загальна геологія» використовується детальна карта з розгорнутою легендою та точними геологічними профілями через основні нафтогазоносні області України.
«Якщо хочете стати успішним – стежте за бездоганністю власної репутації. Професійні знання, високі посади здобуваються через сумлінну наполегливу працю, роботу над власним розвитком та самовдосконаленням. Раджу ніколи не зупинятися на досягнутому, не спочивати на лаврах, а постійно вчитися та надихатися на підкорення нових вершин!» – радить Роман Опімах.
По завершенню практичної лекції студенти і викладачі активно ставили запитання спікеру, обговорили науково-освітній потенціал сучасної молоді, перспективи кар’єрного зростання, затребувані спеціальності та працевлаштування випускників на державній службі.
Нагадаємо, нещодавно науковці Національної академії наук України розповіли студентам політехніки як оминути геологічні ризики і поділились практичними кейсами промислового освоєння українського золота.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
