Українське кіномистецтво та якісне дозвілля в умовах війни: підбірка фільмів про українські реалії

06 травня 2022 0

Олександра Іоффе

Топ-15 вітчизняних фільмів, які вартують вашої уваги

Протягом останніх п’яти років український кінематограф почав стрімко набирати обертів та швидко збільшувати кількість своїх поціновувачів. На міжнародних кінофестивалях все частіше залунали схвальні відгуки щодо робіт наших режисерів, а вітчизняний глядач потроху відійшов від споживання російського продукту. Сьогодні ми створили підбірку знакових українських стрічок, які просто зараз можна подивитися на офіційних онлайн платформах.

Стрімголов (2017). Режисер – Марина Степанська. Жанр – драма/романтика.
Музикант Антон, у якого не вийшло збудувати кар’єру за кордоном, повертається до України та лікується від алкогольної залежності під Києвом. Дід вирішує вивезти хлопця в село, подалі від мегаполісу та спокус. Тим часом Катя, яка знімає квартиру на Троєщині, також намагається знайти себе. Вона сподівається почати нове життя в Берліні. Долі героїв перевертає випадкова зустріч. Фільм був представлений у головній конкурсній програмі 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах і брав участь у національній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

Кіборги. Герої не вмирають( 2017). Режисер – Ахтем Сеітаблаєв. Жанр –військова драма.
Фільм розповідає про оборону Донецького аеропорту 2014-го року. Сценарій писала Наталя Ворожбит на основі реальних спогадів учасників боїв за летовище. У зйомках допомагали консультанти – бійці Збройних сил і добровольчих батальйонів. Добровольці вперше приїздять на гарячу точку, яку вже чотири місяці боронять наші військові, і віч-на-віч стикаються зі страшним обличчям війни.

Брама( 2017). Режисер – Володимир Тихий. Жанр – фентезі/трилер.
Екранізація п’єси Павла Ар’є "На початку і наприкінці часів", яка йшла в "Молодому театрі" на Прорізній. Головна героїня Баба Пріся (Ірма Вітовська) живе в Чорнобильській зоні відчуження разом із донькою (Віталіна Біблів) і внуком. Вона товаришує з русалками, не гребує галюциногенними грибами та нагороджена орденом «Червоної зірки» за те, що в часи Другої світової відправила на той світ дванадцятьох есесівців. Одного дня героїня отримує містичне попередження про неминучу катастрофу.

Коли падають дерева(2018). Режисер – Марися Нікітюк. Жанр – драма. Історія дівчинки-підлітка Лариси, яка до нестями закохана в молодого бандита Шрама, через що стикається з осудом усього села та родини. Глядач спостерігає за розвитком подій із перспективи Ларисиної молодшої сестри – п’ятирічної Вітки. Світова прем’єра стрічки відбулася на 68 Берлінському кінофестивалі.

Явних проявів немає (2018). Режисер – Аліна Горлова. Жанр – документальна драма.
Документальна стрічка про жінку-військову, яка повернулася з війни та проходить реабілітацію з психологами. Це особиста історія заступниці командира батальйону з роботи з особовим складом Оксани Якубів. У жінки ПТСР і панічні атаки, з якими вона намагається боротися, щоб повернутися до нормального життя та примиритися з пережитим на війні. Фільм здобув перемогу в національному конкурсі кінофестивалю DocudaysUA, а також отримав спеціальну відзнаку фестивалю DOK Leipzig у Німеччині. Музику до стрічки написав відомий київський електронний дует Ptakh_Jung.

Атлантида (2019). Режисер – Валентин Васянович. Жанр – постапокаліптична драма.
Кіно, яке зараз дуже близьке нам за своїм сюжетом. Події стрічки розгортаються у 2025 році на Донбасі, після перемоги України у війні з росією. Окупований Донбас повернено до складу країни, але його території визнані непридатними для проживання. Маючи під ногами заміновану пустелю, на яку перетворилася колись процвітаюча земля, герой уперто шукає причини, щоб тут залишитися. Усі ролі виконали непрофесійні актори, серед яких солдати ЗСУ, ветерани АТО та волонтери. Фільм переміг у програмі "Горизонти" на кінофестивалі у Венеції.

Мої думки тихі (2019). Режисер – Антоніо Лукіч. Жанр – трагікомедія. Антоніо Лукіч писав сюжет стрічки за мотивами реальних подій: усе почалося з розмови з приятелем, який бігав із мікрофоном за птахами Черкащини та записував їх. Згодом історія розширилася та вилилася в сюжет, у якому хлопець приїздить із Закарпаття заради кар’єри звукорежисера до Києва. Проте мріє заробити грошей та емігрувати до Канади. Він отримує завдання записати голоси рідкісних українських птахів для гри "Ноїв Ковчег", яку розробляє замовник-діаспорянин. Ця подорож перетворюється на з’ясування стосунків із матір’ю (Ірма Вітовська), яка його супроводжує та зближує їх. Стрічка отримала Спеціальну премію журі на 54 міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах, а також посідає 20 місце у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Додому (2019). Режисер –Наріман Алієв. Жанр – драма. Повнометражна дебютна стрічка Нарімана Алієва з Ахтемом Сеітаблаєвим у головній ролі. Після смерті свого старшого сина внаслідок військових дій на сході України Мустафа вирішує поховати його на Батьківщині та разом зі своїм молодшим сином вирушає в подорож до Криму. Світова прем’єра стрічки відбулася на 72 міжнародному Каннському кінофестивалі.

Черкаси (2019). Режисер – Тимур Ященко. Жанр – військова драма. Воєнний корабль ВМС України "Черкаси" дислокувався в порту кримського озера Донузлав навесні 2014 року. У цей час Крим захоплюють "зелені чоловічки", і починається окупація півострову. Корабель намагається повернутися на свою базу, але разом з іншими кораблями українського флоту опиняється заблокованим в озері Донузлав – шлях до моря перекритий затопленими судами. Українські кораблі здаються, лише екіпаж "Черкас" чинить опір і продовжує боротьбу з ворогом. Фільм "Черкаси" заснований на реальних подіях. Екіпаж три тижні чинив опір ворогу, і був єдиним з 9 українських кораблів, хто не спустив державний прапор.
Захар Беркут (2019). Режисер – Ахтем Сеітаблаєв. Жанр – історичний екшн. Американсько-український художній фільм 2019 року від режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна. У міжнародному прокаті йшов під назвою "Зринаючий яструб" (The Rising Hawk). Фільм знято за мотивами повісті Івана Франка, у якій розповідається про протистояння українців монгольській навалі. Одного разу мисливці, брати Беркути, проникають у ворожий монгольський табір і звільняють полонених. У відповідь розлючений хан вирішує помститися та збирається йти через гори, знищуючи карпатські селища.

Погані дороги (2020) Режисер – Наталка Ворожбит. Жанр – драма. Екранізація однойменної п’єси Наталки Ворожбит 2017-го року. Сюжет фільму складається з п’яти новел про мешканців сходу України, чиє життя проходить по обидві сторони від лінії розмежування. П’ять розбитих доріг – п’ять історій про любов, ненависть, довіру, зраду. Міжнародна прем’єра фільму відбулася на Венеційському кінофестивалі, де вона була відзначена другою за престижністю нагородою – премією Circolo del Cinema di Verona як "Найбільш інноваційна стрічка в конкурсі". А українська премія Кіноколо відзначила стрічку нагородами в номінаціях "Відкриття року", "Найкращий актор" і "Найкраща акторка".
Із зав’язаними очима (2020). Режисер – Тарас Дронь. Жанр – драма. Сюжет розповідає про спортсменку Юлію та її спроби жити далі після того, як її хлопець загинув у зоні АТО, однак минуле ніяк не полишає дівчину. Фільм отримав нагороду ФІПРЕССІ як найкращий український повнометражний фільм на Одеському кінофестивалі, а головну роль виконує заслужена артистка України Марина Кошкіна.

Зошит війни (2021). Режисер – Роман Любий. Жанр – документальна драма. Стрічка в жанрі документалістики, що була створена з фрагментів особистих відеозаписів українських військових. Кінотеатри зняли фільм із прокату після декількох спеціальних показів, адже герої фільму (реальні військові) розмовляють переважно російською, що створило певні труднощі для отримання прокатної ліцензії через правила мовного закону.