

Юрій Кондратюк відомий своїми космічними ідеями, що випередили час. Але він був не лише фундатором космонавтики, а й видатним інженером-винахідником. Науковець присвятив себе вирішенню й земних проблем. Зокрема, розробив унікальне дерев'яне зерносховище, що дозволяло зберігати тисячі тонн зерна. Також створив новаторський проєкт потужної вітроелектростанції, ідеї якої сьогодні активно використовуються в різних областях України та в багатьох країнах Європи . Попри всі труднощі, його розробки значно полегшили працю багатьом людям та були інноваційними для свого часу.
“Космос і земля у нього завжди були пов'язані”
Попри глибоку зацікавленість у космонавтиці, життєві обставини змусили Юрія Кондратюка займатися проєктами, безпосередньо пов'язаними із земними потребами. За словами завідувачки науково-дослідного сектору Полтавського музею авіації та космонавтики Ірини Пістоленко з 1925 року він подорожував по радянському союзу, працюючи на різних підприємствах. Цей період дав йому змогу реалізуватися як інженеру-винахіднику.
“Ті, хто працював з ним, ще довго згадували його добрим словом. Він довів, що талант інженера може бути корисним для повсякденних потреб та полегшити роботу для багатьох людей”, — додає пані Ірина.
Автоматизація процесів
Як розповідає Ірина Пістоленко одним з найвідоміших інженерних винаходів став його унікальний "ківш Кондратюка". Цей пристрій значно спростив і прискорив процеси завантаження та розвантаження зерна, здобувши визнання та широке застосування по всій країні. Його розробка дозволила механізувати значну частину ручної праці, що було революційним на той час.
Крім того, Юрій Кондратюк розробив оригінальні пристрої для автоматичного розвантаження залізничних вагонів, що істотно підвищило швидкість обробки вантажів. Ще одним значним досягненням стала винайдена ним лебідка, що замінила важку ручну працю при подачі вагонів, зробивши цей процес безпечнішим та значно продуктивнішим.
Дерев'яне зерносховище, за яке репресували Кондратюка
У 1930 році Юрій Кондратюк працював на Кубані, де спільно з інженером Петром Горчаковим спроєктував і побудував механізований комплекс для зберігання зерна. Він дозволяв зберігати великі обсяги врожаю, запобігаючи його псуванню та втратам. Цю споруду сам Кондратюк називав "мастодонтом" через її величезні розміри та форму.
"Його розміри дійсно вражали. 60 метрів завдовжки, 32 метри завширшки. У сховищі можна було вмістити 10 тисяч тонн зерна”, — розповідає Ірина Пістоленко.
Цікаво, що елеватор був повністю побудований з дерева за принципом хати-зрубу без цвяхів та металевих скоб. Це було вимушене рішення, адже у 1920-30-х роках існувала гостра нестача металевих виробів.
Попри успішну реалізацію корисного для народного господарства проєкту дерев'яного елеватора, у 1930 році Юрія Кондратюка репресували, звинувативши у "шкідництві" та шпигунстві. Його винахід, що мав економити метал, було оголошено "шкідницьким" і таким, що призводить до розтрати коштів та псування зерна.
Звісно, ці звинувачення були безпідставними та абсурдними. Справжня причина репресій проти Кондратюка, як і багатьох інших талановитих інженерів та вчених того часу, полягала у загальній хвилі сталінських чисток. Влада шукала "ворогів народу" для виправдання своїх невдач та зміцнення тоталітарного режиму.
"Якась “добра душа” написала донос на Кондратюка. Його заарештували за вигаданими звинуваченнями й він був засуджений на три роки таборів “, — додає пані Ірина.
Проте зерносховище Кондратюка “пережило” Другу світову війну, землетруси й інші надзвичайні ситуації. Воно пропрацювало понад 50 років поки його не спалили невідомі у 1980-х роках.
Внесок Кондратюка у зелену енергетику
У травні 1932 року Юрій Кондратюк разом з інженером Петром Горчаковим-Дзюбою, перебуваючи в ув'язненні, вирішили взяти участь у всесоюзному конкурс на проєкт будівництва потужної вітроелектростанції в Криму. Вона мала стати третьою за потужністю вітроелектростанцією в Європі, з планованою потужністю 12 тисяч кіловат.
Проєкт Кондратюка та Горчакова переміг. Комісія рекомендувала їх звільнити та співпрацювати з Інститутом промоенергетики в Харкові для реалізації проєкту. Це дозволило Кондратюку, ще бувши ув'язненим, брати участь у підготовці будівництва.
Вітроелектростанцію розпочали встановлювати, про що свідчить збудований залізобетонний фундамент. Проте, після смерті куратора проєкту Серго Орджонікідзе у 1937 році, проєкт згорнули через звинувачення, висунуті проти покійного. Станція так і не була добудована, хоча її незавершений фундамент досі залишається на плато Бенедикір гори Ай-Петрі
“Хоч проєкт не був реалізований у повному обсязі, ідеї Кондратюка високо оцінили за кордоном. Сьогодні його розробки активно використовуються в будівництві вітроелектростанцій на півдні України та у багатьох країнах Європи” , — розповідає пані Ірина.
Нагадаємо про внесок Юрія Кондратюка в освоєння космосу та про таємницю, яку він приховував усе життя. Цей приклад, як і багато інших в історії, демонструє, як російська влада, тоді і зараз, продовжує свою нищівну діяльність. Знищучи або перешкоджаючи розвитку тих, хто міг би внести значний вклад у загальний прогрес і добробут суспільства.