Найважливіші етапи незалежної України від 1991 року до сьогодення

Сьогодні, 13:30 0

Від здобуття суверенітету до повномасштабної війни, Україна довела: її незалежність — не просто історичний факт, а непохитна воля народу, що гартує націю.

За ці роки наша держава пройшла шлях, сповнений визначних подій, кожна з яких гартувала націю. Від здобуття суверенітету до відстоювання своєї свободи у повномасштабній війні, Україна довела світові, що її незалежність — це не просто історичний факт, а непохитна воля народу.

Прийняття Акту проголошення незалежності України

Цій події передувало прийняття ВР України 16 липня 1990 Декларації про державний суверенітет України, якою проголошувалася самостійність, повнота і неподільність влади Української держави в межах її територій та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

Цього ж дня було прийнято постанову "Про День проголошення України". І саме цю дату спочатку хотіли встановити днем Незалежності, проте свою незалежність Україна отримає лише через рік.

Вже 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР було прийнято Акт проголошення незалежності України. Текст Акту складав 93 слів був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.

Всеукраїнський референдум

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, який став ключовим етапом у проголошенні незалежності України. На референдум було винесено одне питання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?", текст якого був надрукований у бюлетені.

У голосуванні взяли участь близько 31,9 мільйона громадян, що склало приблизно 84% від загальної кількості виборців. З них понад 28,8 мільйона осіб, або 90,3% учасників, підтримали незалежність. Акт отримав підтримку в усіх 27 адміністративних регіонах України, включаючи 24 області, Автономну Республіку Крим та міста Київ і Севастополь.

"Враховуючи волю українського народу і його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи значимість Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року", - зазначалося в постанові.

Перші вибори президента України

Одночасно з референдумом відбулись перші Вибори Президента України з використанням системи абсолютної більшості. До виборчого бюлетеня було включено шість кандидатів, а у голосуванні взяли участь близько 32 мільйонів громадян. Леонід Кравчук посів 1-ше місце у всіх регіонах, за винятком трьох областей Галичини, де переміг В'ячеслав Чорновіл, і став першим всенародно обраним Президентом України.

Державна символіка: гімн, герб та прапор України

15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію національного гімну. В її основу лягли вірш "Ще не вмерла Україна", написаний Павлом Чубинським восени 1862 року, та музика, створена композитором Михайлом Вербицьким.

19 лютого 1992 року Верховна Рада затвердила Тризуб як малий Державний Герб України. Цей символ має глибоке історичне коріння, сягаючи часів Київської Русі. Тризуб був родовим знаком князя Володимира Великого і використовувався на монетах та печатках. У XX столітті він став символом визвольного руху.

28 січня 1992 року синьо-жовтий прапор офіційно отримав статус Державного Прапора України. Поєднання цих кольорів має давню історію. Синій колір символізує небо та мир, а жовтий — пшеничні поля та достаток. Ці кольори використовувалися ще за часів Галицько-Волинського князівства, а також стали національними кольорами під час Української революції 1917–1921 років.

Перше олімпійське золото

Першою олімпійською чемпіонкою незалежної України є фігуристка Оксана Баюл. Вона здобула золоту медаль на зимових Олімпійських іграх 1994 року в Ліллегаммері, Норвегія. Підняття українського прапора на церемонії нагородження довелося чекати 45 хвилин. Виявилося, що в організаторів не виявилося гімну України, бо ніхто не очікував на перемогу українських спортсменів.

Організатори запропонували поставити замість нього або гімн срср, або гімн росії, або олімпійський гімн, але українська делегація відмовилась. У керівниці української делегації фігуристів Людмили Михайловської була в готелі касета з українським гімном і вона помчала за нею. У підсумку, того дня вперше пролунав гімн України на Олімпійських іграх, але прапор України організатори помилково підняли догори дриґом.

Відмова від ядерної зброї. Будапештський меморандум

5 грудня 1994 року між Україною, США, росією та Великою Британією була підписана міжнародна угода про неядерний статус України — Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Підписана Угода набула чинності відразу після підписання 5 грудня 1994 р. та обов'язкова для виконання всіма сторонами без винятку. Відповідно до документа, країни-підписанти мали б поважати наявні кордони України та гарантувати безпеку у разі військової агресії. Будапештський меморандум був порушений рф, яка здійснила збройну агресію проти України, що почалася наприкінці лютого — початку березня 2014 року та триває по цей час.

Конституція України

28 червня 1996 року було прийнято першу в українській історії Конституцію незалежної держави України, яка остаточно закріпила правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність. Цей день став державним святом України й відзначається щороку. Цікавим є те, що основний закон України було "створено" лише за ніч.
Конституція постала не на порожньому місці. Джерелами стали "Руська правда", "Литовські статути", акти періоду Гетьманщини ("Березневі статті" тощо) — конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

Поява гривні. Банківська реформа

Протягом вересня 1996 року була проведена грошова реформа, внаслідок якої в обіг було введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Цій події передував тривалий період нестабільності української економіки, бартерний розрахунок, відмова від єдиної зони поширення рубля, купони (згодом — карбованці) та шалена гіперінфляція. В перші дні реформи за встановленим курсом було перераховано в гривні ціни, тарифи, зарплати, пенсії, вклади громадян за курсом 100.000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Перший політ українця у космос

З 19 листопада по 5 грудня 1997 року перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк здійснив політ на американському БТКК "Колумбія" місії STS-87. Під час польоту він виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського дослідження з рослинами.

Це був прорив для України, яка здобула право називатися космічною державою. “Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду 1997 року, вперше український гімн пролунав у відкритому космосі", — згадував космонавт.

Під час польоту в космосі побували три прапори України, тризуб, портрети Тараса Шевченка, Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Миколи Холодного та фото космонавта Леоніда Іванова — друга Каденюка, який загинув так і не побувавши в космосі.

Припинення генерації електроенергії на Чорнобильській АЕС

15 грудня 2000 року Чорнобильська АЕС офіційно припинила виробництво електроенергії. О 13:17 за наказом Президента України Леоніда Кучми поворотом ключа реактор енергоблока № 3 було зупинено назавжди. Станція пропрацювала 23 роки та один день. На момент закриття на ЧАЕС працювало 9000 осіб.

Причиною таких дій стали зобов'язання України перед світовою спільнотою, що зафіксовані у Меморандумі про Взаєморозуміння між Урядом України й Урядами країн "Великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства щодо Закриття Чорнобильської АЕС. З 2023 року здійснюються роботи щодо виведення з експлуатації станції та перетворення зруйнованого внаслідок аварії четвертого енергоблока на екологічно безпечну систему.

Перший та єдиний Всеукраїнський перепис населення

Всеукраїнський перепис населення 2001 року став першим і поки єдиним в історії незалежної України. Він був проведений 5 грудня 2001 року і ґрунтувався на спеціальному законі. Цей перепис дозволив отримати важливі дані про населення, включаючи його кількість, стать, вік, національність, мову, освіту та інші показники.

За результатами перепису, в Україні проживало 48,46 мільйона осіб. Серед них, 67,2% були міськими жителями, а 32,8% — сільськими. Жінок в країні було більше, ніж чоловіків (53,7% проти 46,3%). За роки після попереднього перепису (1989 року), кількість міст зросла на 20, і на момент перепису 2001 року їх було 454.

Конфлікт навколо острова Тузла

Конфлікт навколо острова Тузла розпочався 29 вересня 2003 року, коли Росія почала будувати дамбу від Таманського півострова в напрямку українського острова. У відповідь Україна направила ноту протесту, а 22 жовтня в Сімферополі відбувся проросійський мітинг з закликами передати острів і весь Крим Росії. Напруга зросла 23 жовтня, коли будівельники зупинилися за 100 метрів від українського прикордонного понтона. У цей період Україна також провела військові навчання.

У листопаді прем’єр-міністри обох країн домовились припинити будівництво. 2 грудня на острові Тузла була відкрита нова прикордонна застава України. Попри це, конфлікт не був остаточно вирішений. У липні 2005 року МЗС України оголосило, що росія визнала приналежність Тузли та "вод навколо нього" Україні. Проте, російське МЗС спростувало цю інформацію, заявивши, що правовий статус острова залишається "невизначеним".

Перемоги на Євробаченні

Першу перемогу на Євробаченні Україні принесла Руслана у 2004 році з піснею "Дикі танці". Це забезпечило проведення конкурсу в Києві наступного року у 2016 році другу перемогу на Євробаченні Україні принесла Джамала з піснею "1944" присвяченою депортації кримських татар. Джамала написала пісню, надихнувшись розповіддю своєї прабабусі про події того часу. У 2022 році беззастережну перемогу та 1 місце на міжнародному конкурсі отримав колектив Kalush Orchestra з піснею "Стефанія". Вони отримали рекордну підтримку від глядачів, перетворивши її на символ незламності країни.

Помаранчева революція

22 листопада 2004 року у країні відбулася одна з найрезонансніших політичних подій в історії сучасної України, що завдяки обраній символіці дістала назву Помаранчевої революції. Причиною для масштабних протестів українців у листопаді 2004 року стала фальсифікація результатів президентських виборів, в результаті чого переміг кандидат від влади, тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович.

Прихильники Віктора Ющенка — основного кандидата від опозиції — зуміли вперше в історії України відстояти результат виборів і в судовому порядку довести факти фальсифікацій. Верховний суд призначив проведення повторних виборів 2-го туру, який у народі охрестили "третім туром". У ході повторного голосування 26 грудня 2004 року Віктор Ющенко таки здобув перемогу та став третім президентом України.

Фінансова криза

Наприкінці 2008 року гривня знецінилася одразу на 38%, експортні ціни впали в декілька разів, що зумовило дефіцит валюти в державі. Загальний спад ВВП у 2009 році сягнув рекордних у світі 15%, золото-валютні резерви “схудли” мало не втричі. За даними МВФ, вітчизняний ВВП у валютному вимірі скоротився навіть більше — на 35,6%. Тобто українська економіка скоротилася більш ніж на третину. Близько 10% українців втратили роботу, а прошарок “середнього класу” за рівнем доходів, який тільки-но почав з’являтися в незалежній Україні, значно скоротився.

Євро-2012

У 2007 році Україна та Польща вибороли право прийняти у себе чемпіонат Європи з футболу 2012 року. Це стало найбільшою спортивною подією в історії нашої країни. За час Євро-2012 до України завітали понад вісім мільонів туристів. Матчі відбувались у Донецьку, Харкові, Львові та фінал чемпіонату — в Києві. За загальним рейтингом збірна України посіла 11-12 місце разом зі збірною Данії. Чемпіоном Євро-2012 стала збірна Іспанії, яка у фіналі перемогла команду Італії з рахунком 4:0.

Євро-2012 не лише дало змогу європейцям більше дізнатись про Україну, а й самим українцям показати себе, як гостинну та привітну націю. Спеціально до Євро були осучаснені стадіони, де відбувались матчі, відремонтовані автошляхи, оновлено залізничний транспорт та відкрито чимало готелів.

Революція Гідност

Коли Віктор Янукович став президентом у 2010 році, він обіцяв підписати важливу угоду з Євросоюзом. Але 21 листопада 2013 року його уряд раптом зупинив підготовку до цього. Це обурило людей, і тисячі українців вийшли на мирні протести в Києві та інших містах. Влада намагалася заборонити мітинги та розігнати людей, але це лише розпалило протести.

Вранці 30 листопада поліцейський спецпідрозділ "Беркут" жорстоко побив студентів на Майдані, що викликало хвилю обурення по всій країні. 1 грудня 2013 року на вулиці вийшли сотні тисяч людей. Вже в грудні Майдан перетворився на справжнє наметове містечко, де люди організували побут, медичну допомогу, харчування та самооборону.

Протистояння між протестувальниками та владою посилювалося. У січні 2014 року було прийнято так звані "диктаторські закони", які обмежували права громадян і посилювали відповідальність за участь у протестах. Це спровокувало сутички на вулиці Грушевського. Вперше з часів незалежності України тут з'явилися перші загиблі активісти – Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

Найбільш трагічні події відбулися з 18 по 20 лютого 2014 року. Тоді відбулося масове загострення протистояння, яке переросло у відкриті бої між протестувальниками та силовиками. Кульмінацією стала стрілянина на вулиці Інститутській 20 лютого. Снайпери відкрили прицільний вогонь по беззбройних людях. Внаслідок цього розстрілу загинуло майже сто осіб, яких пізніше назвали "Небесною сотнею"

Президент Віктор Янукович і його уряд втекли до росії. Проти них порушено кримінальні справи за звинуваченнями, зокрема, у руйнуванні фінансової системи та підписанні Харківських угод та багато іншого.

Окупація Криму
Через місяць після Революції гідності, в березні 2014 року, росія ввела свої війська в український Крим. "Зелені чоловічки" заполонили український півострів. Фактично під дулом російських автоматів у Криму окупанти провели так званий псевдореферендум, за допомогою якого росія окупувала Крим.

Одразу на півострові почалися притиснення незгодних, особливо кримських татар, багато хто з жителів переїхали на материкову частину України. Сама Україна, як і світова спільнота, не визнала анексію півострова.

Війна на Донбасі

У квітні 2014 року на Сході України, зокрема в Донецькій та Луганській областях, почалася “гібридна війна” організована проросійськими силами. За прикладом захоплення Криму, ці групи, серед яких були місцеві колаборанти та найманці з росії, почали захоплювати адміністративні будівлі. Проросійські угруповання взяли під контроль близько 17 тисяч квадратних кілометрів Донецької та Луганської області. Українська влада у відповідь оголосила Антитерористичну операцію (АТО), щоб відновити контроль над захопленими територіями.

Бойові дії розгорнулися у багатьох містах і селищах, зокрема в Слов'янську, Краматорську, Горлівці, Макіївці, а також у Донецьку і Луганську, які стали головними осередками протистояння. Одним з ключових моментів протистояння стала Оборона Донецького аеропорту. Битва, що тривала 242 дні (з травня 2014 по січень 2015 року), показала неймовірну стійкість українських бійців. Вони героїчно захищали аеропорт під постійними обстрілами та штурмами, за що ворог сам назвав їх "кіборгами", визнаючи їхню незламність і надзвичайну витривалість - "Вони вистояли! Не витримав бетон!".

Пізніше, у 2018 році, АТО була переформатована в Операцію Об'єднаних сил (ООС), що об'єднала всі силові структури під єдиним командуванням для підвищення ефективності оборони.

Декомунізація і "ленінопад"

Український "ленінопад" розпочався під час Революції Гідності у 2013 році і тривала протягом наступних років, зокрема після ухвалення законів про декомунізацію у 2015 році. Цей процес став символом відмови від радянського тоталітарного минулого і прагнення до національної ідентичності. За різними оцінками, в Україні було демонтовано понад 1300 пам'ятників Леніну, що стало одним з найбільших актів ліквідації радянської спадщини в пострадянському просторі.

До кінця 2016 року Україна майже позбулася символів тоталітаризму. Відтоді Верховна Рада перейменувала 991 населений пункт та 26 районів. Населені пункти з радянськими назвами залишилися тільки в Криму і на тимчасово неконтрольованих територіях Донбасу. Демонтовано щонайменше 2409 пам’ятників і пам’ятних знаків, які містили комуністичну символіку.

Безвіз з Європою

З 11 червня 2017 року українці з біометричними паспортами отримали можливість подорожувати до країн Європейського Союзу та Шенгенської зони без необхідності оформлення віз. Ця зміна значно спростила міжнародні поїздки, дозволяючи громадянам України вільно перетинати кордон для короткострокових візитів.

Власний Томос і своя помісна церква

6 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію настоятелів Православної церкви України митрополитові Київському і всієї України Епіфанію.

Усі кроки до здобуття українською православною церквою канонічної автокефалії й незалежності від hосійської православної церкви, і особливо об’єднавчий собор, викликали вкрай різку реакцію в росії, а також у проросійських структурах в Україні. Адже створення незалежної від москви й канонічно визнаної церкви в Україні, і особливо перехід до неї частини нинішньої Української православної церкви (московського патріархату) означає втрату москвою значного важеля впливу на суспільне життя в Україні.

Пандемія коронавірусу

Перший випадок COVID-19 в Україні було офіційно підтверджено 3 березня 2020 року в Чернівцях. Це стало початком пандемії, що тривала понад три роки, завершившись 1 липня 2023 року. За цей період країна пережила кілька хвиль захворюваності та різні карантинні обмеження. Найжорсткіший локдаун було введено в березні 2020 року, коли зупинився громадський транспорт та закрилися багато підприємств. Також були коротші, але суворі обмеження, як-от "карантин вихідного дня" у листопаді 2020 року та локдаун у січні 2021 року.

Вакцинальна кампанія в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року, коли було введено першу дозу вакцини. Вакцинація була добровільною, але активно заохочувалася урядом. За офіційною статистикою, кількість смертей від COVID-19 в Україні становить понад 112 тисяч осіб.

Повномасштабне вторгнення

24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.На початковому етапі російські війська намагались захопити Київ, але зустріли сильний спротив. Це змусило відступити окупантів з Київської, Чернігівської та Сумської областей.

У цей же період тривала жорстока оборона Маріуполя. Військові тримали оборону в місті понад 80 днів. Більша частина міста була захоплена, останні захисники сховалися на заводі "Азовсталь" і продовжили опір. Через кілька місяців, за наказом українського командування, вони склали зброю і потрапили в полон.

З весни 2022 року основні бої перемістилися на схід та південь. Восени Україна успішно провела контрнаступ на Харківщині та звільнила Херсон. Війна перейшла в позиційну фазу. Зима 2022-2023 років відзначилася затяжною битвою за Бахмут. У 2023 році Україна провела контрнаступ на півдні та сході, а також посилила атаки дронами по російських військових об'єктах.

У 2024 році росія активізувала наступ на Донбасі та відкрила новий фронт на півночі Харківської області. У відповідь Україна розпочала операцію в Курській області Росії.

У 2025 році бої продовжуються по всій лінії фронту, Україна веде активну оборону, а міжнародна підтримка залишається ключовим фактором.

Сьогодні, через понад три десятиліття незалежності, український народ продовжує відстоювати своє право на вільне життя. У цій боротьбі Україна не лише захищає свої кордони, а й повертає свою справжню ідентичність, відроджуючи багатовікову культуру, мову та історичну пам'ять. Кожен день цієї боротьби стає новою сторінкою в історії, яку українці пишуть власною мужністю та незламністю.